"25" лютого 2019 р. Справа № 916/2686/18
Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:
судді Малярчук І.А.,
при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився,
розглянувши справу №916/2686/18 за позовом Приватного підприємства “Компанія Росток-Агро” (25014, м. Кропивницький, вул. Родникова, 86) до Селянського (фермерського) господарства “Ивушка” (67754, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Випасне, пров. Новий, 32Г) про стягнення 22698,82грн. з яких 20500грн. боргу, 2198,82грн. пені,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 24.01.2018р. між ПП “Компанія Росток-Агро” та СФГ “Ивушка” було укладено договір безпроцентної позики №2/240118, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати та надав відповідачу позику у розмірі 20500грн. Відповідач у свою чергу отримані кошти не повернув, порушивши цим п.5.1. договору від 24.01.2018р., у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою до відповідача про стягнення з останнього суми боргу, на який нарахував пеню за невиконання зобов'язань щодо повернення позики.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, правом на подання відзиву не скористався. При цьому, причини неявки відповідача в судові засідання на момент прийняття даного рішення суду не відомі, ухвали суду надсилались за юридичною адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та визначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом 28.01.2019р. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2018р. відкрито провадження у справі №916/2686/18, постановлено розглядати справу №916/2686/18 в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи по суті на 28.01.2019р. о 10год.30хв.
Ухвалою суду від 28.01.2019р. враховуючи першу неявку сторін у судове засідання, суд відклав розгляд справи на 18.02.2019р. о 12год.30хв.
Ухвалою суду від 18.02.2019р. враховуючи неявку сторін у судове засідання, суд відклав розгляд справи на 25.02.2019р. о 12год.45хв.
Заява позивача за вх.№1416/19 від 23.01.2019р., клопотання за вх.№2696/19 від 11.02.2019р. про розгляд справи без участі представника позивача, судом задоволені.
Клопотання позивача за вх.№3709/19 від 22.02.2019р. про залучення до матеріалів справи додаткових документів, судом задоволено.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
24.01.2018р. між ПП “Компанія Росток-Агро” (кредитор) та СФГ “Ивушка” (позичальник) було укладено договір безпроцентної позики №2/240118, згідно умов п.1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику безпроцентну позику, а останній зобов'язується використати її на власні потреби і повернути позику у визначний даним договором строк.
Відповідно до п.3.1. договору від 24.01.2018р. №2/240118 передбачено, що сума позики за даним договором складає 20500(двадцять тисяч п'ятсот)грн. 00 коп.
Кредитор зобов'язаний надати позику протягом 10 днів з моменту підписання даного договору (п.4.1. договору №2/240118 від 24.01.2018р.).
Положеннями п.5.1. договору від 24.01.2018р. строк повернення позики позичальнику становить 24.07.2018р.
Позика повертається у безготівковому порядку кредитору (п.6.1. договору №2/240118 від 24.01.2018р.).
Згідно п.7.1. договору від 24.01.2018р. даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його останнього виконання.
Позичальник несе наступну відповідальність за договором: за порушення терміну повернення позики згідно п.5.1. даного договору сплачує пеню на користь кредитора в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в день від неповернутої суми позики (п.8.2. договору №2/240118 від 24.01.2018р.).
На виконання п.4.1. договору №2/240118 від 24.01.2018р. ПП “Компанія Росток-Агро” (позивач) 29.01.2018р. перерахувало на рахунок СФГ “Ивушка” (відповідача) позику у розмірі 20500грн., що підтверджується платіжним дорученням №15108 від 29.01.2018р. та банківською випискою АТ «ОСОБА_1 АВАЛЬ» за 29.01.2018р. з рахунку ПП “Компанія Росток-Агро”.
В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем безпроцентної позики у розмірі 20500грн. на рахунок позивача.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем 29.01.2018р. перераховано відповідачу кошти у розмірі 20500грн. у вигляді безпроцентної позики, доказів повернення яких у відповідності до умов договору №2/240118 від 24.01.2018р. суду не подано, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про їх стягнення з відповідача підлягає судом задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 198,2грн. пені загалом за період з 24.07.2018р. по 21.11.2018р.
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.2. договору від 24.01.2018р., передбачено, що позичальник несе наступну відповідальність за даним договором: за порушення терміну повернення позики згідно п.5.1. даного договору сплачує пеню на користь кредитора в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в день від неповернутої суми позики.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що він є помилковим, так як позивач невірно визначив кількість днів прострочення за заявлений період з 24.07.2018р. по 21.11.2018р., оскільки першим днем прострочення є 25.07.2018р., так як, початком для нарахування пені є день, наступний за днем, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто у даному випадку останнім днем виконання зобов'язань є 24.07.2018р., тому розрахунок має проводитися з 25.07.2018р. і по 06.09.2018р., в період 45 днів, коли облікова ставка НБУ була визначена 17,5% річних. У період з 07.09.2018р. по 21.11.2018р. облікова ставка НБУ складала 18% річних, прострочення складало 76 днів, а не 65, як визначив позивач. Так, судом самостійно здійснено відповідний розрахунок, в результаті чого пеня в межах заявленого позивачем періоду із урахуванням наявної суми боргу загалом становить 2421,25грн. Однак, з врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення менша сума пені, ніж встановлено судом, задоволенню підлягає вимога позивача про стягнення пені у розмірі 2198,82грн.
Таким чином, судом задоволено в повній мірі заявлені позивачем позовні вимоги та стягненню з СФГ “Ивушка” на користь ПП “Компанія Росток-Агро” підлягає 20500грн. основного боргу, 2198,82грн. пені.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22 698,82грн. в повному вигляді задоволені судом, йому підлягає відшкодуванню судовий збір в сумі 1762грн. за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Задовольнити позов Приватного підприємства “Компанія Росток-Агро” (25014, м. Кропивницький, вул. Родникова, 86, код ЄДРПОУ 36585182) повністю.
2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Ивушка” (67754, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Випасне, пров. Новий, 32Г, код ЄДРПОУ 22496591) на користь Приватного підприємства “Компанія Росток-Агро” (25014, м. Кропивницький, вул. Родникова, 86, код ЄДРПОУ 36585182) 20500 (двадцять тисяч п'ятсот)грн. заборгованості, 2198 (дві тисячі сто дев'яносто вісім)грн. 82коп. пені, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві)грн. 00коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 лютого 2019 р.
Суддя І.А. Малярчук