Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"28" лютого 2019 р. м. Житомир Справа № 906/93/19
Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,
розглядаючи заяву Державного підприємства "Спецагролізинг" про відвід судді Соловей Л.А. у справі №906/93/19
за позовом: Державного підприємства "Спецагролізинг" (м.Київ)
до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор "ВС-Партнер" (м.Житомир)
про внесення змін до договору поставки № 65 від 24.12.12 шляхом укладення додаткової угоди,
за участю представників сторін:
від позивача: Мельников Д.О., діє на підставі відомостей, внесених в ЄДРПОУ;
від відповідача: не з'явився;
Державне підприємство "Спецагролізинг" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" про внесення змін до договору поставки №65 від 24.12.12 шляхом укладення додаткової угоди, згідно якої:
- виключити п.1.4 договору поставки №65 від 24.12.12;
- виключити в п.2.3 договору поставки №65 від 24.12.12 слова "і може за згодою сторін бути змінена в залежності від реального фінансування видатків";
- викласти п.4.2 договору поставки №65 від 24.12.12 в наступній редакції "Товар поставляється згідно з Міжнародними правилами ІНКОТЕРМС 2010 на умовах базису поставки (з урахуванням внутрішньодержавного характеру поставки) DDP склад за адресою: Україна, Київська область, Макарівський район";
- виключити в п.4.4 договору поставки №65 від 24.12.12 слова "та в тому числі Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 №П-7";
- викласти п.п.7.1,7.2 договору №65 від 24.12.12 в наступній редакції: "7.1 право власності на комплекс та/або на елемент комплексу (частини товару) переходить до покупця з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. 7.2 Ризик випадкової загибелі, ризик випадкового пошкодження комплексу та/або елементу комплексу несе власник";
- виключити в п.8.7 договору поставки №65 від 24.12.12 слова "і інші обставини";
- виключити в тексті договору поставки №65 від 24.12.12 слова "не пізніше 31 грудня 2013 року" та "до 31 грудня 2013 року";
- викласти реквізити покупця в розділі 11 "реквізити сторін" в наступній редакції "Покупець Державне підприємство "Спецагролізинг", ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37118591, місцезнаходження: 01004, м.Київ, вул.Горького,11; телефон +380444904049; e-mail: specagroleasing@gmail.com; індивідуальний податковий номер 371185926505; р/р 26001300734937 Банк: ТВБД №10026/01 Головного управління по м.Києву та Київській області, АТ "Ощадбанк" МФО 322669".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Закон України "Про здійснення державних закупівель", ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" та необхідність внесення змін у договір поставки №65 від 24.12.12, у зв'язку із ухиленням керівника відповідача від погодження дати та часу відвантаження товару, його місця приймання, повідомлення істотних відомостей про габаритні особливості товару з метою його транспортування.
Ухвалою від 04.02.19 Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А. зазначену вище позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі; відмовив в задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 28.02.19.
Ухвалою від 05.02.19 суд задовольнив клопотання представника позивача про забезпечення його участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції під час розгляду Господарським судом Житомирської області справи №906/93/19.
28.02.19 до суду від Державного підприємства "Спецагролізинг" надійшла заява про відвід судді Соловей Л.А. Заява мотивована тим, що між головуючим у даній справі суддею Соловей Л.А. та представником ДП "Спецагролізинг" склалися неприязні особисті стосунки, які виникли в ході розгляду суддею іншої справи за участі тих самих учасників.
Також ДП "Спецагролізинг" вважає не випадковістю те, що справа за участю тих самих сторін повторно розподілена судді Соловей Л.А., а тому є підстави вбачати зацікавленість судді у результатах розгляду справи. Ознаки такої зацікавленості виключають згоду позивача на розгляд справи суддею Соловей Л.А. Зважаючи на склад суддів господарського суду в кількості 17 суддів, повторний розподіл справи судді Соловей Л.А. є свідченням порушення порядку автоматизованого розподілу справи.
За вказаних обставин, представник позивача, керуючись ст.38 ГПК України заявляє відвід судді та просить передати справу на розгляд суду в іншому складі.
Розглядаючи заяву Державного підприємства "Спецагролізинг" про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ст.35 Господарського суду України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/106/17 за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг" до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор "ВС-Партнер" про зобов'язання повернути майно.
За наслідками розгляду справи №906/106/17 Господарським судом Житомирської області у складі судді Соловей Л.А. прийнято рішення від 12.02.18 про відмову у задоволенні позову. Вказане рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.04.18 та постановою Верховного суду від 21.08.18.
Таким чином, судові акти у справі №906/106/17 набрали законної сили та є обов'язковими до виконання, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу судді.
У відповідності до ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В п.п.49-50 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява №33949/02, Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (interalia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та п. 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) № 33958/96, п. 42 ЄСПЛ 2000-XII).
У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. UnitedKingdom) від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, то особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43).
За змістом п.52 рішення від 09 листопада 2006 року "Справа "Білуха проти України" заява № 33949/02, стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини рекомендує визначати, чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя буде небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (FerrantelliandSantangelo v. Italy) від 7 серпня 1996 року, п.58).
Таким чином, правовими нормами встановлена презумпція особистої безсторонності судді доти, доки не доведено інше.
Названої презумпції Державне підприємство "Спецагролізинг" у його заяві від 27.02.19 про відвід судді не спростовано.
За вказаних обставин, твердження позивача щодо обґрунтованості зазначених ним підстав для відводу з мотивів неприязних особистих стосунків та упередженості судді, які виникли в ході розгляду суддею Соловей Л.А. іншої справи за участі тих самих учасників, є помилковим.
Статтею 36 ГПК України передбачено недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.
Зокрема, положеннями даної статті визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Разом з тим, розгляд суддею Соловей Л.А. господарської справи №906/93/19 за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг" до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор "ВС-Партнер" про внесення змін до договору поставки №65 від 24.12.12 шляхом укладення додаткової угоди не є повторною участю судді у розгляді справи в розумінні ст.36 ГПК України.
Щодо посилання Державного підприємства "Спецагролізинг" на порушення порядку автоматизованого розподілу справи №906/93/19, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч.5 ст.6 ГПК України).
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України (ч.13 ст.6 ГПК України).
При цьому, пп.17.2, пп.17.4 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
- визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється:
- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодекс;
- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пп. 2.1.1 п.2.1 Наказу ДСАУ №28 від 20.02.2013 "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України", позовні заяви, апеляційні, касаційні скарги, судові справи, а також інші документи і матеріали, що стосуються розгляду справ у суді, приймає та реєструє в автоматизованій системі канцелярія суду відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Згідно пп.1.4.2 п.1.4 Положення та п.2.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у господарському суді Житомирської області використовується комп'ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду", розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів господарської юрисдикції.
Так, відповідно до пп. 2.2.1 п.2.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.1.2010 №30 (в редакції рішення Ради суддів України 02.04.2015р. №25), вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження.
Згідно пп.2.2.4 п.2.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов'язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.
Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Підпунктом 2.3.5 п.2.3 Положення передбачено, що визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється згідно з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 цього Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.
Отже, суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Тобто, твердження заявника щодо обґрунтованості зазначених ним підстав відводу (самовідводу) з мотивів порушення порядку автоматичного розподілу справ, є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Держаним підприємством "Спецагролізинг" у заяві від 27.02.19 про відвід судді Соловей Л.А. не наведено жодної з підстав для відводу судді, які містяться у ст.ст. 35, 36 ГПК України, а отже заявлений відвід є необґрунтованим.
Відповідно до ст.39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Таким чином, оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість відводу, вирішення питання про відвід судді Соловей Л.А. має бути здійснений суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу №906/93/19, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу, а провадження у справі підлягає зупиненню до вирішення питання про відвід.
Керуючись статтями 32, 35-39, 228, 229, 233-235 ГПК України, суд
1. Питання про відвід судді Соловей Л.А. у справі №906/93/19 передати на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.
2. Провадження у справі №906/93/19 зупинити до вирішення питання про відвід судді Соловей Л.А.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Соловей Л.А.
Друк: 1 - в справу 2,3 - сторонам (рек. з повід)