27.02.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4072/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
учасники справи:
від позивача: Бондаренко В.О., довіреність № 5078-К-О від 20.11.2018 р., адвокат;
представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 року, постановлену суддею Загинайко Т.В., повний текст якої складений 16.01.2019, у справі № 904/4072/18
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотейра Плюс", м.Дніпро
про стягнення заборгованості про процентам за кредитним договором у сумі 5 550 865,43 грн
До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотейра Плюс", заборгованість по процентам за Кредитним договором від 26.12.2003 №К/03-89 в розмірі 211601,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.07.2018 складає 5 550 865 грн. 43 коп. (а.с.3-5).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/4072/18 (суддя Загинайко Т.В.) позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотейра Плюс" про стягнення заборгованості по процентам за Кредитним договором у сумі 5 550 865 грн. 43 коп. залишено без розгляду.
Не погодившись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м.Київ звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; покласти судовий збір за подання апеляційної скарги на Відповідача.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що господарський суд дійшов хибного висновку, що достатньою підставою для застосування процесуальних наслідків, передбачених частиною 4 ст. 202 ГПК України, є неявка представника позивача в судове засідання у справі, оскільки, з урахуванням положень ст.120 ГПК України стосовно належного повідомлення сторони про дату та час судового засідання, судом вказаних вимог дотримано не було, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 справу було призначено на 09.10.2018, та примірник вказаної ухвали надійшов на адресу позивача 09.10.2018; ухвала від 06.11.2018 про призначення на 20.11.2018 отримана позивачем 22.11.2018, що також і стосується отримання ухвали суду від 05.12.2018 про призначення справи на 17.12.2018, яка була отримана Банком 17.12.2018 та 20.12.2018, що підтверджується відбитком штемпелю про реєстрацію вхідної кореспонденції. З огляду на вказане АТ КБ "Приватбанк" не може вважатися повідомленим належним чином про призначення судових засідань, оскільки відповідні судові виклики отримало не за п'ять днів, а в день засідання або після проведення засідання.
Також скаржник зауважує, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019, проголошена у судовому засіданні, в яке не з'явилися всі учасники справи, але підписана суддею 16.01.2019, що не відповідає вимогам ст.ст.233, 234, 235 ГПК України.
Крім того, скаржник звертає увагу суду, що виходячи з аналізу статті 202 ГПК України, слід дійти висновку, що за своїм характером вона є процесуальною нормою, яка передбачає можливість альтернативної поведінки суду в разі неявки учасника справи, а саме: 1) розгляд справи по суті за відсутності учасника справи; 2) відкладення розгляду справи; 3) залишення позовної заяви без розгляду. Залишаючи заяву без розгляду, суд повинен надати оцінку всім обставинам, з'ясувати, чи відповідає таке рішення завданням господарського судочинства, та навести мотиви його прийняття.
При цьому, суд повинен не лише констатувати факт неявки представника позивача у судове засідання, але й також обґрунтувати свій висновок про неможливість розгляду справи по суті за наявними матеріалами та необхідність надання додаткових пояснень безпосередньо представником позивача.
Позивач звертає увагу, що ним дотримано процесуальних вимог - подано позовну заяву, докази по справі та відповідь на відзив Відповідача, більш того, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Також скаржник наводить практику Верховного Суду, який висловив свою позицію в ряді постанов, яка зводиться до того, що суд першої інстанції може залишити позов без розгляду, тільки якщо позивачем не надано доказів, витребуваних ухвалами суду і без цих доказів неможливо вирішити спір по суті, або представники позивача не з'являються в судове засідання і така неявка перешкоджає розгляду справи; при цьому, господарський суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин неявки, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Більш того зазначає, що Касаційний господарський суд при Верховному Суді при розгляді касаційної скарги у справі № 908/104/18, постановою від 20.11.2018, зазначив свій висновок щодо застосування норми права та наголосив, що:
"За положеннями частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача у судове засідання суд першої інстанції вправі залишити позовну заяву без розгляду лише за наявності одночасно таких умов: явка представника позивача була визнана судом обов'язковою, позивач не з'явився на виклик у засідання господарського суду, неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору, - з наведенням відповідних мотивів."
Відповідач по справі - ТОВ "Сотейра Плюс" відзив на апеляційну скаргу не надав, правом, передбаченим ст.263 ГПК України, не скористався, як не скористався правом участі у судовому засіданні, передбаченим ст.42 ГПК України. Про час та місце судового засідання повідомлявся судом апеляційної інстанції належним чином за адресою, що розміщена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ на ухвалу господарського суду від 15.01.2019; судове засідання з розгляду скарги призначено на 27.02.2019; сторонам наданий строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань відповідно до ст.ст. 38, 74, 80, 161, 263 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 27.02.2019 Центральним апеляційним господарським судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
06.09.2018 (за поштовим штемпелем на конверті) Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотейра Плюс" про стягнення заборгованості по процентам за Кредитним договором від 26.12.2003 №К/03-89 в розмірі 211601,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.07.2018 складає 5 550 865 грн. 43 коп. (а.с.3-5).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №904/4072/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовче засідання на 09.10.2018 об 11:30 год; сторонам запропоновано: позивачу - надати відповідь на відзив, яка має відповідати вимогам статті 166 Господарського процесуального кодексу України, протягом 7 днів з дня одержання відзиву на позовну заяву (копія відповіді має бути надіслана до відповідача, докази направлення подаються до відповіді); оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду у судовому засіданні); відповідачу - надати відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (копія відзиву з доданими до нього документами мають бути надіслані до позивача, докази направлення подаються до відзиву); заперечення на відповідь, які мають відповідати вимогам статті 167 Господарського процесуального кодексу України, протягом 7 днів з дня одержання відповіді на відзив (копія заперечень на відповідь щодо відзиву з доданими до нього документами мають бути надіслані до позивача, докази направлення подаються до заперечень).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.11.2018 через неявку обох сторін; сторонам запропоновано виконати ухвалу суду від 17.09.2018 (а.с.86).
Відповідачем 05.11.2018 подано суду заяву про повернення позивачу позову без розгляду, у зв'язку із тим, що позивач без поважних причин не з'явився у судове засідання, не повідомив при причини неявки та не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору (а.с.94).
Слід зазначити, що ухвалу суду від 17.09.2018 позивачем отримано 05.10.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду, тобто, менше, ніж за 5 днів до судового засідання 09.10.2018 (а.с.95).
За результатами судового засідання 06.11.2018, господарським судом ухвалою від 06.11.2018 продовжено підготовче провадження до 16.12.2018 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.11.2018 до 10:30 год.; про перерву повідомлений представник відповідача під розпис; сторонам знов запропоновано виконати вимоги ухвали від 17.09.2018 (а.с.100).
08.11.2018 відповідачем подана до суду заява про застосування строку позовної давності у справі № 904/4072/18, в якій викладено клопотання про продовження підготовчого провадження на 30 днів (а.с.102).
20.11.2018 відповідачем поданий до суду відзив на позовну заяву (а.с.107).
В судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача був присутній, але не з'явився представник відповідача, з огляду на вказане, в судовому засіданні оголошено перерву через невиконання сторонами у повному обсязі вимог суду, що перешкоджає розгляду справи, з урахуванням позицій обох сторін та завершенню підготовчого провадження (зокрема позивачем не надано відповідь на відзив), про що постановлено ухвалу від 20.11.2018, якою запропоновано позивачу надати відповідь на відзив, а відповідачу заперечення на відповідь (а.с.113-114).
03.12.2018 відповідачем знов поданий відзив на позов (а.с.116).
05.12.2018 позивачем подана суду відповідь на відзив (а.с.122).
В судове засідання 05.12.2018 позивач не з'явився, відповідачем заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду (протокол - а.с.126-127).
Ухвалою від 05.12.2018 відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2018 о 15:00 год. (а.с.129-130).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2018 відкладено розгляд справи по суті на 15.01.2019 о 10:00 год. (а.с.135-136).
Слід зазначити, що ні ухвалою від 05.12.2018, ні ухвалою від 17.12.2018 від позивача не вимагалось надання будь-яких доказів. Також, ні попередніми, ні вказаними ухвалами суду явка сторін обов'язковою не визнавалась; позивач в судове засідання не викликався.
15.01.2019 відповідачем знов подана заява про залишення позову без розгляду (а.с.146).
Позивачем, в свою чергу, 15.01.2019 о 10:40 годині направлено суду електронною поштою заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача. Слід наголосити, що на вказаній заяві суддею проставлений час отримання 12:50 година, тобто вже після судового засідання (а.с.144-145).
Ухвалою від 15.01.2019, на підставі ст.ст.202, 226 ГПК України, позов АТ КБ "Приватбанк" залишено без розгляду (а.с.154-155). Вказаний процесуальний документ і предметом апеляційного оскарження.
Залишаючи без розгляду позовну заяву позивача, господарський суд виходив з того, що представник позивача в судові засідання 09.10.2018, 06.11.2018, 05.12.2018, 17.12.2018 та 15.01.2019 не з'явився, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2018 у справі №904/4072/18 отримано позивачем 09.01.2019, що свідчить про належне його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, заяви позивача про розгляд справи за його відсутності матеріали справи не містять, отже, неявка позивача в судове засідання та неповідомлення про причини неявки є підставою для залишення позову без розгляду на підставі ст.ст.202, 226 ГПК України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 8 зазначеного Закону передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
За змістом статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно з частиною 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Слід зазначити, що жодна ухвала у цій справі не визнавала обов'язковою участь учасників судового провадження у справі (як позивача, так і відповідача) в судових засіданнях.
Також, як наголошувалось вище, ухвалу від 17.09.2018 отримано позивачем менше, ніж за 5 днів до судового засідання 09.10.2018, що суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 20.11.2018 представник позивача був присутнім, втім, надати відповідь на відзив не мав можливості, з огляду на подання відзиву відповідачем лише в цей же день - 20.11.2018.
05.12.2018 позивачем подана суду відповідь на відзив на позов, з урахуванням чого, всі вимоги, покладені на нього ухвалами суду, ним були виконані.
Слід зазначити, що 05.12.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.
Згідно з частиною 2 ст.182 ГПК України, у підготовчому засідання суд, зокрема, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше (п.7 ч.2 ст.182); вирішує заяви та клопотання учасників справи (п.10 ч.2 ст.182); встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення (п.12 ч.2 ст.182); встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання (п.15 ч.2 ст.182); призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (п.18 ч.2 ст.182).
Згідно приписів статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Отже, закриваючи підготовче провадження та призначаючи справу до розгляду по суті ухвалою від 05.12.2018, без висновку про залишення позову без розгляду та без встановлення додаткових вимог до сторін, суд вирішив, що неявка позивача не перешкоджає проведенню підготовчого засідання, його закриттю, та визнав можливим призначити справу до розгляду по суті, що свідчить про достатність матеріалів для її розгляду по суті.
Статтею 194 ГПК України регламентовано, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції явка позивача в судове засідання обов'язковою не визнавалась.
Згідно ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Слід зазначити, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Таким чином, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, при виконанні позивачем всіх вимог суду та наявності в матеріалах справи достатніх доказів для вирішення спору по суті, господарський суд зобов'язаний був мотивувати ухвалу суду, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.
Колегія суддів констатує, що судом першої інстанції в оспорюваній ухвалі суду взагалі не наведено мотивів неможливості розгляду справи за наявними у ній матеріалами та мотивів, за якими неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи по суті, враховуючи, що стадія підготовчого провадження була завершена ухвалою суду від 05.12.2018 та суд перейшов до стадії розгляду справи по суті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є такою, що не відповідає нормам процесуального законодавства, в зв'язку з чим апеляційна скарга на підставі ст. 277 ГПК України підлягає задоволенню, ухвала господарського суду на підставі п.4 ст.280 ГПК України - скасуванню та відповідно до вимог ч.3 ст.271 ГПК України справа має бути направлена на подальший розгляд до господарського суду.
Доводи апеляційної скарги про те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019, проголошена у судовому засіданні, в яке не з'явилися всі учасники справи, але підписана суддею 16.01.2019, що не відповідає вимогам ст.ст.233, 234, 235 ГПК України, не приймаються колегією суддів, оскільки в судовому засіданні 15.01.2019 був присутній представник відповідача та йому проголошена скорочена ухвала.
При цьому суд, апеляційної інстанції вказує, що доводи відповідача, викладені у заяві про залишення позовної заяви без розгляду, поданої 15.01.2019, стосовно достатності єдиної підстави для суду для залишення позову без розгляду, як неявка позивача в судове засідання, не приймаються колегією суддів, оскільки, застосування такої норми як ч.4 ст.202 ГПК України має відбуватись, з урахуванням дослідження та наявності одночасно таких умов: неявки позивача у судове засідання в разі визнання судом такої явки представника позивача обов'язковою, не з'явлення позивача на виклик у засідання господарського суду, який має відповідати ст.120 ГПК України, неявка представника позивача має перешкоджати вирішенню спору. До того ж, застосування вказаної дії, як залишення позовної заяви без розгляду, конкретизоване у статті 226 ГПК України, яка надає суду право вчинити таку дію, у разі неподання позивачем витребуваних судом доказів. Залишення позовної заяви без розгляду, не звільняє суд обов'язку наведення відповідних мотивів вчинення такої дії, а саме - мотивування неможливості розгляду справи за наявними у ній матеріалами або наведення підстав, за яких неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Крім цього, колегія суддів вкотре наголошує, що суд закрив підготовче провадження у цій справі та перейшов до розгляду справи по суті.
Зважаючи на вимоги п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (що є чинною на даний час), в разі скасування ухвали суду першої інстанції із направленням справи на подальший розгляд до місцевого господарського суду, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатом розгляду відповідної справи згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції, за результатами розгляду позовної заяви, має здійснити розподіл суми судового збору, сплаченого відповідачем, за розгляд Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" на ухвалу суду від 15.01.2019 у справі № 904/4072/18.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 277, 280, 282, 283, 287 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 року у справі № 904/4072/18 - скасувати.
Справу № 904/4072/18 направити до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її оголошення.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.02.2019 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.В. Березкіна