27 лютого 2019 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,-
за участю представника потерпілого Корнієнка П.Г.
Постановою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Відповідно до постанови, ОСОБА_2 14 грудня 2018 року в 18 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом «Шкода», номерний знак НОМЕР_1, рухався біля будинку № 2 по площі Перемоги в м. Києві, в порушення п. 16.6 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), на нерегульованому перехресті під час повороту ліворуч не надав дорогу автомобілю, що рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Шкода», номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження зазначених автомобілів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду , а справу про адміністративне правопорушення щодо нього направити на доопрацювання до управління патрульної поліції. Одночасно апелянт ставить питання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки вважає, що строк він пропустив із поважних причин.
Апелянт звертає увагу на те, що в судовому засіданні було оголошено зміст резолютивної частити судового рішення, а повний текст постанови він отримав лише 06 лютого 2019 року, а тому вважає, що пропустив строк з поважних причин і просить його поновити.
В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення справи.
Апелянт звертає увагу на те, що перехрестя, на якому сталася ДТП, є нерегульованим. На схемі ДТП видно, що його автомобіль в момент зіткнення з автомобілем «Шкода» вже закінчував маневр проїзду перехрестя, проте суд не взяв це до уваги.
Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, оскільки він не містить суті правопорушення, зокрема на який сигнал світлофора їхав водій автомобіля «Шкода». На його думку, протокол та схема місця дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) не відповідають фактичним обставинам, а тому матеріали у справі потрібно направити на доопрацювання до управління поліції.
Апелянт вважає, що винуватим у вчиненні ДТП є саме водій автомобіля «Шкода», оскільки останній не надав йому можливість завершити маневр.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, причини свого неприбуття не повідомив.
Переглянувши справу та заслухавши пояснення представника потерпілого Корнієнка П.І., який заперечував проти задоволення клопотання про поновлення строку, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови суду з поважних причин.
Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відсутні дані про отримання ОСОБА_2 копії судового рішення, ухваленого 25 січня 2019 року.
З урахуванням положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпро право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 пропустив строк на оскарження постанови з поважних причин, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення представника потерпілого Корнієнка П.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, пояснення свідка ОСОБА_5, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчинені адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд, дослідивши всі обставини справи, надавши оцінку всім доказам, прийняв мотивовану постанову. Суд вказав, які докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП він приймає, а тому доводи апелянта про те, що судом не дотримано положень ст. 245 КУпАП є необґрунтованими.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, письмові пояснення іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
З огляду на це, апеляційним судом оцінюються надані докази в площині перевірки законності прийнятого судом рішення лише стосовно ОСОБА_2
Враховуючи те, що ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови та направлянням справи до управління поліції на доопрацювання, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 294 КУпАП прийняття такого рішення не передбачено законом. Рекомендації про можливість направлення протоколу для належного оформлення, викладені в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Проте апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду та повернення протоколу для належного оформлення до управління поліції.
Оскаржуючи судове рішення, ОСОБА_2 зазначає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону з тих підстав, що в ньому не вказана суть правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що такі доводи апелянта не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом, в якому містяться фактичні дані про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 277985 від 14 грудня 2018 року (а.с. 1), в ньому наявні всі відомості, передбачені вищевказаною нормою закону.
В суді апеляційної інстанції був допитаний свідок ОСОБА_5, який повідомив, що 14 грудня 2018 року він рухався зі сторони вул. Дмитрієвська в напрямку вул. Жилянська в м. Києві на зелений сигнал світлофору, коли несподівано для нього зі зустрічного напрямку під час повороту ліворуч виїхав автомобіль «Шкода», який не надавши йому дорогу, здійснив зіткнення з його автомобілем. Свідок пояснив, що жодних перешкод для руху його автомобіля не було.
Як видно з тексту поданої ОСОБА_2 апеляційної скарги, в ній зазначено, що ДТП сталася на нерегульованому перехресті в той час, коли він закінчував проїзд перехрестя, а тому водій автомобіля «Шкода» мав пропустити автомобіль, керований апелянтом.
З такими доводами не погоджується апеляційний суд.
Відповідно до схеми місця ДТП, зіткнення автомобілів відбулося на регульованому перехресті. Тому, відповідно до п. 16.6 ПДР України, повертаючи ліворуч, водій повинен дати дорогу транспортному засобу, що рухається в зустрічному напрямку.
За умови, що перехрестя є нерегульованим, водій, який здійснює поворот ліворуч, відповідно до п. 16.13 ПДР України, теж повинен пропустити транспортні засоби, які рухаються у зустрічному напрямку.
Також необґрунтованими є доводи апелянта про те, що він закінчував поворот ліворуч, відтак водій автомобіля «Шкода» повинен був дати йому можливість закінчити цей маневр.
Відповідно до схеми місця ДТП, у автомобіля «Шкода, номерний знак НОМЕР_1 пошкоджений передній бампер, крила капоту, ліве переднє крило. Вказані механічні пошкодження транспортних засобів спростовують доводи апелянта про те, що він закінчував поворот ліворуч.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення є законним, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун