Постанова
Іменем України
26 лютого 2019 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/4395/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,
за участю секретаря Синявського Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє ОСОБА_6,
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
в складі судді Савицького О.А.
від 12 грудня 2018 року
по справі №761/2297/18 Шевченківського районного суду м. Києва
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє ОСОБА_6,
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо»,
про захист прав споживачів та стягнення коштів,
В січні 2018 року позивачі, посилаючись на те, що їх включено до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, Фонд), звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просили стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 гарантовану суму вкладу у сумі по 200 000,00 грн кожному та на користь ОСОБА_3 25 463,72 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивачі звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій посилалися на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду, ухваленого без повного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, що позивачів не включено до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (далі - ПАТ «Банк Камбіо», Банк).
Судом безпідставно взято до уваги надане відповідачем рішення виконавчої дирекції ФГВФО, яке нібито підтверджує виключення позивачів із загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо», оскільки такий доказ є неналежним та недопустимим, поданий відповідачем з порушенням строків, установлених процесуальним законом для подання доказів.
Судом також не взято до уваги, що вказаний доказ в порушення ст. 83 ЦПК України відповідачем не надіслано заздалегідь іншим учасникам справи.
Судом також не взято до уваги, що рішення про визнання правочинів нікчемними не породжує жодних правових наслідків для сторін, а тому не може мати наслідком виключення вкладників (позивачів) з загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо».
За вказаних обставин просили скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з тих підстав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність інформації щодо включення позивачів до переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо» так і до загального реєстру.
Третя особа - Уповноважена особа ФГВФО надала пояснення по справі, в яких підтримала позицію відповідача та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Представник позивачів - ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав наведених в ній.
Представник відповідача - ОСОБА_7 в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Представник третьої особи - ОСОБА_8 в судовому засіданні просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12 вересня 2014 року між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1 у національній валюті, відповідно до умов якого, Банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно діючих нормативно-правових актів. На даному рахунку знаходяться грошові кошти в сумі 200 000,00 грн.
12 вересня 2014 року між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_3 укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 у національній валюті, відповідно до умов якого Банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно діючих нормативно-правових актів. На даному рахунку знаходяться грошові кошти в сумі 25 463, 72 грн.
12 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_4 укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_3 у національній валюті, відповідно до умов якого, Банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно діючих нормативно-правових актів. На даному рахунку знаходяться грошові кошти в сумі 200 000,00 грн.
12 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_5 укладено договір про відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_4 у національній валюті, відповідно до умов якого, Банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно діючих нормативно-правових актів. На даному рахунку знаходяться грошові кошти в сумі 200 000,00 грн.
15 вересня 2014 року між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_2 укладено договір №346дф/14 строкового банківського вкладу (депозиту) "CLASSIC" в національній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, відповідно до умов якого, Банк приймає від вкладника грошову суму в розмірі 200 000 грн та відкриває вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_5. Процентна ставка складає 4,50 % річних. Строк розміщення вкладу складає 31 день: з 15 вересня 2014 року по 16 жовтня 2014 року.
Судом також встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 04.12.2014 №782 «Про віднесення ПАТ «БАНК КАМБІО» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04.12.2014 прийнято рішення №140 про запровадження з 05.12.2014 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «БАНК КАМБІО».
Уповноваженою особою Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «БАНК КАМБІО» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_9.
Тимчасову адміністрацію в ПАТ «БАНК КАМБІО» запроваджено строком на три місяці з 05.12.2014 по 04.03.2015.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №160 з 25.12.2014 відсторонено від виконання обов'язків уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_9
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №161 з 25.12.2014 уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_10.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27.02.2015 №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 №46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» ОСОБА_10 строком на 1 рік з 02.03.2015 по 01.03.2016 включно.
На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення від 22 лютого 2016 року №212 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» на два роки до 01 березня 2018 року включно.
Водночас, відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК КАМБІО», визначені статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_10 на два роки до 01 березня 2018 року включно.
Згідно із положеннями статті 2 Закону вклад -це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до положень частини 2 статті 26 Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини 1 статті 35 Закону здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює черезпризначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону.
Так, за частинами 1, 2 статті 27 Закону уповноважена особа Фондускладає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З системного аналізу наведених положень Закону можна дійти висновку, що поняття «вклад» нерозривно пов'язане з особою вкладника. Тобто вкладником, який має право на отримання коштів в межах гарантованої суми, має бути особа, яка є вкладником та має вклад, який внесено на банківський рахунок відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України.
Отже, перелік вкладників, який складається Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та загальний реєстр вкладників, який затверджується Фондом, є різними за суттю, змістом та призначенням документами: перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі переліку.
Перелік, який складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі загального реєстру затверджується Фондом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону, фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Пунктом 3 частини статті 48 закону передбачено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За вказаних обставин, позивачі мають право на отримання належних їм сум банківських вкладів виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема за наявності доказів включення їх до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Звертаючись до суду з позовом, позивачі вказували на те, що Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» ОСОБА_10 після перевірки за всіма банківськими рахунками позивачів у жовтні 2016 року, інформацію про позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду, було подано до Фонду.
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Дослідження доказів - це безпосереднє сприйняття і вивчення судом в судовому засіданні інформації про фактичні дані, представленої сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, за допомогою передбачених в законі засобів доказування на підставі принципів усності та безпосередності. Предметом доказування у кожній справі є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Таким чином, аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що позивачі повинні довести обставини включення їх до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015, 15.02.2016, 26.08.2016 задоволено позови ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Фонду та Уповноваженої особи Фонду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язати Уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду та зобов'язати Фонд затвердити реєстр вкладників відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду оновленого переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, до якого будуть включені ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Постановами Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2015 та від 29.07.2016 відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в задоволенні позовів до Фонду та Уповноваженої особи Фонду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановами Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2017 та від 29.06.2017 скасовано постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2015, 15.02.2016 та відмовлено в задоволенні позовів ОСОБА_11 та ОСОБА_3
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2016 та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4
Листом від 14.12.2016 Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію банку надано додаткову інформацію до Фонду щодо включення позивачів до повного загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.
З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року у кримінальному провадженні №32016100000000135 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 218-1 КК України накладено арешт на безготівкові грошові кошти ОСОБА_1 (рахунок відкритий у ПАТ «Банк Камбіо»); на майно ОСОБА_2 (грошові кошти, які знаходяться на рахунку, відкритому у ПАТ «Банк Камбіо»); на безготівкові грошові кошти ОСОБА_12 (рахунок відкритий у ПАТ «Банк Камбіо»); грошові кошти ОСОБА_5 (рахунок відкритий у ПАТ «Банк Камбіо»).
Згідно вказаної ухвали посадовим особам ПАТ «Банк Камбіо» було заборонено відчужувати, розпоряджатися та використовувати грошові кошти, на які накладено арешт.
Ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2017, 14.04.2017, 29.05.2017, 31.05.2017 скасовано накладений ухвалою цього ж суду від 21.12.2016 арешт відносно ОСОБА_13, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5
29 березня 2018 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №900 про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК КАМБІО».
Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК КАМБІО» визначені Законом, зокрема статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53, у тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами ОСОБА_14 на строк з 30.03.2018 до 01.03.2019 включно.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у то числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
У відповідності до пунктів 3, 4 частини другої статті 37 Закону уповноважена особа Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
При цьому, повноваження, надані частиною другою статті 37 Закону здійснюються у відповідності до пункту 8 частини першої статті 48 Закону і під час ліквідації банку.
Статтею 38 Закону на уповноважену особу покладено обов'язок забезпечення збереження активів та документації банку, забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, значених частиною третьою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання закону уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» листом від 11.04.2018 №01/405 повідомила Фонд гарантування про результати проведення додаткової перевірки правочинів та про прийняте рішення за наслідками перевірки, викладене в наказі ПАТ «Банк Камбіо» №60 від 11.04.2018, згідно якого визнано нікчемними правочини (операції з перерахування грошових коштів в межах ПАТ «Банк «Камбіо» з рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, перелік яких вказано у додатку № 1 до цього наказу (т. 1, а.с. 165, 247).
Доводи апеляційної скарги, що рішення про визнання правочинів нікчемними не може мати наслідком виключення позивачів із загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Камбіо», відхиляються колегією суддів.
Частиною другою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Отже, нікчемний правочин є недійсним в силу прямої вказівки закону за фактом наявності певної умови (обставини).
Як зазначалось вище, Уповноважена особа Фонду у відповідності до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації Банку повідомляє сторониза договорами, зазначеними у частині другій статті 38 Закону про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта статті 38 Закону).
Отже, недійсність правочинів неплатоспроможного банку, згідно з якими банк відмовився від власних майнових вимог, установлено законом, такі правочини є недійсними (нікчемними) незалежно від часу їх виявлення уповноваженою особою Фонду, за умови якщо вони вчинені банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 38 Закону уповноважена особа Фонду вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів як під час дії тимчасової адміністрації, так і протягом ліквідації, у тому числі звертається до суду з відповідним позовом.
В постанові від 01.02.2018 по справі №910/21976/16 Верховний Суд вказав, що правовий аналіз зазначених вище норм свідчить, що нікчемний правочин в силу відповідного закону, в тому числі і наведеної ч. 3 ст. 38 Закону, є автоматично недійсним з моменту його вчинення і не потребує для визнання таким ніяких додаткових дій чи рішень.
Тобто, Уповноважена особа лише виявляє правочини, що вже є нікчемними в силу ч. 3 ст. 38Закону, і повідомляє про них, а не визнає чи робить їх нікчемними саме своїми рішеннями.
Таким чином, сама по собі нікчемність правочинів, передбачена ч. 3 ст. 38 Закону, абсолютно не залежить від наявності чи відсутності вищевказаного рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги, що нікчемність правочинів про перерахування грошових коштів не є наслідком виключення позивачів із загального реєстру вкладників, є необґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 24.04.2018 №01/520 Уповноваженою особою Фонду здійснено доповнення до Переліку вкладників ПАТ «Банк Камбіо», які мають право на відшкодування за рахунок Фонду. Відповідно до вказаних доповнень кількість вкладників була зменшена на 34 записи, в тому числі щодо позивачів (т. 1, а.с. 245-246).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.04.2018 №1204 було затверджено зміни до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Банк Камбіо» в частині зменшення загальної суми, що підлягає до відшкодування (т. 1, а.с. 243-244).
Доводи апеляційної скарги, що рішення виконавчої дирекції Фонду від 26.04.2018 є неналежним доказом відхиляються колегією суддів, оскільки даний доказ у відповідності до вимог ст. 77 ЦПК України містить інформацію щодо предмета доказування, а отже є належним доказом у справі.
Представник відповідача - ОСОБА_7 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що представник позивачів в суді першої інстанції визнав обставини, що позивачів виключено із загального реєстру вкладників.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що вказаний доказ в порушення ст. 83 ЦПК України заздалегідь не був надісланий іншим учасникам справи, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи (т. 1, а.с. 248-250).
Прийняття та дослідження судом першої інстанції доказів, наданих стороною відповідача з порушенням строку, встановленого законом, не призвело до неправильного вирішення справи, що в силу ч. 2 ст. 376 ЦПК України не може бути підставою для скасування судового рішення.
Ураховуючи наведені обставини та положення закону, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що матеріали справи не містять належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів про включення позивачів до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду, а отже відсутні підстави для стягнення коштів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим учасниками справи, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків. Рішення суду ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення суду без змін, а скарги без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в інтересах яких діє ОСОБА_6, - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2019 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді В.А. Кравець
Л.Д. Махлай