Справа №757/50724/17-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/2282/2019
19 лютого 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів Мельника Я.С., Сліпченка О.І., із участю секретаря Топольського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,
31 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом, де просив, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з відповідача кошти за договором банківського вкладу №SAMDN25000737739659 в сумі 7 402 029,13 дол. США, з яких 5 297 115,19 доларів США - сума вкладу, 1 664 890,56 доларів США - сума невиплачених відсотків за період з 19 березня 2013 року по 22 серпня 2017 року та 440 023,38 доларів США - сума невиплачених відсотків за період з 23 серпня 2017 року по 05 вересня 2018 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем було укладено названий договір банківського вкладу відповідно до умов якого позивач передав відповідачу депозитний вклад в сумі 5 297 115,19 доларів США під 8% річних на строк 366 днів.
При цьому, позивач виконав умови правочину та вніс кошти, однак на звернення до відповідача щодо повернення суми вкладу та нарахованих відсотків отримав відмову банку.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5 972 243,41 доларів США, а в задоволенні решти вимог позову - відмовлено.
На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що доказів виплати банком депозитних коштів та нарахованих процентів вкладнику суду не надано.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за депозитним договором № SAMDN25000737739659 в сумі 5 972 243,41 доларів США., яка складається із депозитних коштів в сумі 5 297 115,19 доларів США та процентів - 675 128,22 доларів США.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 та Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» подали апеляційні скарги, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
При цьому, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року в частині стягнення процентів на вклад та ухвалити в цій частині нове судове рішення про їх задоволення в повному обсязі, тоді як, Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» - просить скасувати вказане рішення повністю та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційних скаргах та відзиві, у межах доводів та вимог апеляційних скарг, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити частково, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 18 вересня 2013 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», було укладено договір банківського вкладу №SAMDN25000737739659 ( а.с. 7 т. 1, а.с. 28-29 т. 2 ), оригінал якого оглянуто та посвідчено його достовірність апеляційним судом.
Відповідно до п. 1 цього договору позивач має можливість поповнювати свій вклад.
Відповідно до п. 26, зокрема, банком відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на який зараховано вклад ( там же ).
Позивач, на підтвердження заявлених вимог надав депозитні договори укладені між ним та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариством «Комерційний банк «Приватбанк», зокрема, від 26 лютого 2010 року, 06, 07 вересня 2011 року, 20, 21 вересня 2012 року за №№ SAMDN01000709623912, SAMDN01000719436153, SAMDN01000719469722, SAMDN80000728970625, №SAMDN80000729013101 на підтвердження перерахування на зазначений особовий рахунок, відповідно, 4 025 367,36 доларів США, 1 050 000 доларів США, 1 000 000 доларів США, 900 000 доларів США, 900 000 доларів США (а.с. 9-10, 11-12, 13-14, 15-16, 17-18, 19,20,21 т. 1 ).
Проте, будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, у відповідності до положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, на підтвердження того, що за вказаними договорами банківських вкладів було перераховано грошові кошти саме на особовий рахунок 26352621869122, відкритий на підставі договору банківського вкладу від 18 вересня 2013 року, матеріали справи не містять і таких не надав позивач ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розміру депозитного вкладу станом на 18 вересня 2013 року за вказаним правочином.
Однак, із наданого оригіналу цього договору ( а.с. 28-29 т. 1 ) вбачається, що станом на 07 березня 2014 року залишок за вкладом становить 5 297 115,19 доларів США ( а.с. 28-29 т. 1 ).
Відповідно до п.п. 2, 26 цього договору нарахування процентів в розмірі 8% на суму вкладу починається з дня, наступного за днем перерахування грошових коштів до банку і проводиться за кожний календарний день, а вклад оформлено на 366 днів по 18 вересня 2014 року, включно.
Відповідно до п. 6 договору по закінченню строку вкладу банк перераховує грошові кошти з депозиту на його вклад «до вимоги».
Згідно ж п. 7 зазначеного правочину, якщо по закінченню 3-х календарних днів після перерахування грошових коштів на вклад «до вимоги», позивач не вимагає суму вкладу або її частину, він поручає банку перерахувати всю суму грошових коштів з вкладу «до вимоги» на даний депозит.
При цьому, процентна ставка по вкладу на новий термін відповідає ставці, яка діє в банку для знову оформлених вкладів даного найменування і строку на дату зарахування грошових коштів на депозитний на рахунок.
Продовження вкладу виконується без оформлення додаткових угод до договору. Поточний розмір діючої процентної ставки позивач може дізнатися у відділенні або на сайті банку.
Новий строк вкладу вираховується з дати зарахування грошових коштів на депозитний з вкладу «до вимоги».
Додатково на новий строк вкладу банк підвищує процентну ставку по вкладу ( далі надбавка).
Розмір надбавки зазначений в умовах та правилах надання банківських послуг, розміщених на сайті pb.ua. Банк не підвищує на новий строй проценту ставку по вкладам умерлих клієнтів та по вкладах, які виступають забезпечення по кредиту ( там же ).
Для встановлення факту пролонгації депозитного вкладу, з'ясування можливої нової процентної ставки та розміру надбавки, передбаченою п. 7 цього ж договору, ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року було витребувано у Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» належним чином завірену копію особового рахунку ( карти/рахунку) НОМЕР_1.
Витребувано у Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» інформацію щодо перерахування грошових коштів по договору №SAMDN25000737739659 від 18 вересня 2013 року з депозиту на вклад ОСОБА_1 «до вимоги», інформацію щодо продовження строку дії договору №SAMDN25000737739659 від 18 вересня 2013 року, а саме:
скільки разів і коли відбувалося його продовження чи оформлення нового правочину по вкладу, якщо він продовжувався та укладався, відповідно,
яка відсоткова ставка діяла на момент кожного продовження чи укладення правочинів,
який розмір надбавки застосовувався в разі продовження чи укладення правочинів на кожний такий період ( а.с. 32-35 т. 2 ).
На виконання вказаної ухвали Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» направило на адресу суду лист, відповідно до якого, доступ банку до первинних документів, у тому числі договорів з клієнтами Кримського РУ Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» та всієї наявної інформації за цими договорами, касових документів, на даний час є обмеженим і, відповідно, й задоволення вимог суду є ускладненим ( а.с. 43 т. 2 ).
Відтак, на переконання апеляційного суду, Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 29 січня 2019 року не виконало.
Таким чином, з точки зору другої інстанції, слід визнати вказані позивачем обставини щодо пролонгації договору вкладу від 18 вересня 2013 року з процентною ставкою 8% у відповідності до положень п. 10 ст. 84 ЦПК України.
Разом з тим, 23 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до банку з заявою, в якій він просив, у зв'язку з закінченням терміну дії даних договорів, повернути йому суми вкладів та нараховані відсотки готівкою, зокрема, за договором вкладу №SAMDN25000737739659 від 18 вересня 2013 року ( а.с. 30 т. 1 ).
Відповідно ж до п. 5. договору банківського вкладу, якщо вкладник вимагає повернути частину вкладу, його обов'язки та обов'язки банку по вкладу закінчуються, і вклад повертається вкладнику.
При бажанні на залишок суми вкладу вкладник може оформити новий вклад ( а.с. 28-29 т. 2 ).
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення банківського вкладу в розмірі 5 297 115,19 доларів США та лише частковому задоволенню щодо стягнення процентів за період з 08 березня 2014 року по 23 червня 2015 року, що становить 472 дня - 547 997,45 ( 5 297 115,19 x 8 : 100 х 472 : 365 ) доларів США у відповідності до положень ст.ст. 15, 16, 526, 1058, 1061, 1062 ЦК України, ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України.
Всього загальна сума, у такому випадку, становить 5 845 112,64 ( 5 297 115,19 + 547 997,45 ) доларів США, що є еквівалентом 158 904 729,55 ( 5 845 112,64 х 2 718,5914 : 100 ) грн., із врахуванням курсу на дату ухвалення судового рішення ( а.с. 46 т. 2 )
Щодо стягнення процентів за цим правочином, то при визначенні їх розміру судом враховується, те що позивачем доведено лише розмір вкладу станом на 07 березня 2014 року та те, що позивачем подано заяву про повернення суми вкладу та нарахованих процентів 23 червня 2015 року, що відповідно до положення п. 5 договору є підставою для припинення зобов'язання банку за названим договором, зокрема, подальшого нарахування відсотків, як того просить позивач.
А тому, доводи апеляційних скарг ОСОБА_1, Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, знайшли своє часткове підтвердження при розгляді справи, а відтак - апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Враховуюче зазначене, з точки зору суду другої інстанції, оскаржуване рішення підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, в визначеному апеляційним судом розмірі, відповідно до ст. 376 ЦПК України та названих норм матеріального та процесуального права.
Необхідність скасування рішення у повному обсязі, на переконання апеляційного суду, викликається, зокрема, і зміною організаційно-правової форми відповідача, яка відбулася на підставі наказу №519 Міністерства фінансів України від 21 травня 2018 року згідно якого були внесені зміни до статуту, за якими Акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» ( а.с. 2-6 т. 2 ).
При цьому, місцевим судом при ухваленні рішення по справі не були враховані зазначені обставини, унаслідок чого цивільно-правова відповідальність за вимогами покладена на юридичну особу, якої на той час не існувало.
Доводи відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ( а.с. 177-186 т. 1 ), зокрема, про те, що судом першої інстанції були оглянуті оригінали всіх договорів банківського вкладу, оригінали квитанції про внесення коштів на депозитні рахунки та позивачем доведено факт внесення грошових коштів на депозитний рахунок шляхом перерахування самим банком з інших депозитних рахунків, проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня фактичного його повернення, з точки зору другої інстанції, не відповідають дійсності та спростовуються викладеним і не є належною правовою підставою для залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» без задоволення в цій частині.
Інші доводи цього відзиву, зокрема, про те що, саме на відповідача покладається обов'язок довести належне виконання своїх зобов'язань за договором банківського вкладу, зокрема, те, що кошти були повернуті вкладникові, а також про відсутність коштів на депозитному рахунку позивача, надання послуг з розміщення вкладу здійснює саме банк, як юридична особа, а не його структурні одиниці, договори банківського вкладу були укладені з юридичною особою - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», в силу викладеного, є обґрунтованими та свідчать про необхідність задоволення позовних вимог в установленій апеляційним судом частині і залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк», за ними ( вимогами ), без задоволення.
Також, суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути із Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір ( а.с. 2, 145 т. 1 ) пропорційно до задоволених вимог в розмірі 20 000 ( 1 600 х 5 + 1 600 х 5 х 150 : 100 ) грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу скасувати і ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 суму вкладу за договором №SAMD25000737739659 від 18 вересня 2013 року в розмірі 5 297 115,19 доларів США, проценти за вкладом - 547 997,45 доларів США, а всього на загальну суму 5 302 614,64 доларів США, що становить 158 904 729,55 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 20 000 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Я.С. Мельник
О.І. Сліпченко