Справа № 382/1296/18 Головуючий в 1-ій.інстанц. - Литвин Л.І.
Провадження: 33/824/471/2019 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
Категорія: ст. 130 КУпАП
18 січня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2018 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, -
Згідно постанови, 27 липня 2018 року, близько 17 години 15 хвилин, в м. Яготин Київської області по вул. Шевченка, ОСОБА_3 керував моторолером «VIPER», б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода).
Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді місцевого суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі, в зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП. На думку апелянта постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, судом неповно з'ясовані всі обставини справи, не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без його участі, повідомлень про розгляд справи він не отримував, тому не зміг належним чином скористатися правовою допомогою та вчасно повідомити суд про поважність причини його відсутності, оскільки перебував за межами Київської області. Вказує, що 27 липня 2018 року о 17-й годині 15 хвилин, будучи тверезим керував моторолером та рухаючись по вулиці Шевченка, в м. Яготин, Київської області, був зупинений працівниками поліції. Після зупинки транспортного засобу та пояснення причин зупинки, поліцейський почав його звинувачувати у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд на виявлення стану спяніння на місці з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, на його вимогу працівник поліції не надав жодних документів, що стосуються даного технічного засобу, тому він відмовився від проходження огляду за допомогою спеціального технічного засобу та наполягав провести огляд у медичному закладі. Також вказує, що працівниками поліції в порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП було відмовлено в проходенні огляду на виявлення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я та складено протокол про адмінстративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу. Зазначає, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не були роз'яснені права, передбачені ст.268 КУпАП. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений щодо нього не може бути належним та допустимим доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки складений з порушенням вимог закону.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді. Зазначає, що згідно трудового договору, укладеного між ним та ФОП "ОСОБА_6" та посвідчення про відрядження, 30 липня 2018 року він був відряджений на будівельні роботи в м. Білопілля Сумської області до 08 грудня 2018 року включно. Таким чином, ОСОБА_3 не мав можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови місцевого суду у визначений законом строк.
Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного висновку.
Наведені апелянтом причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, у зв'язку з чим,суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови суду від 24 жовтня 2018 року.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Посилання апелянта на те, що розглянувши справупро адміністративне правопорушення без його виклику, суд першої інстанції порушив його право на захист є безпідставним.
Як убачається з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_3 судом першої інстанції направлялося повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення (а.с. 13). Проте, вказане повідомлення повернулися до суду з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання». При цьому, ОСОБА_3 в судові засідання не з'явився та не повідомив суду причини своєї неявки.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.268 КУпАП та розглянув справу у відсутність ОСОБА_3
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
До того ж, права ОСОБА_3 були реалізовані в суді апеляційної інстанції, де він надав суду свої пояснення по суті правопорушення та навів доводи на свій захист. Проте, будь-яких вагомих доказів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП ним не надано.
Суддею враховано фактичні обставини справи та докази, які свідчать про те, що ОСОБА_3 27 липня 2018 року, керував моторолером з явними ознаками алкогольного сп'яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_3 у вчиненому підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 118013 від 27 липня 2018 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які пояснили, що були присутні при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо гр. ОСОБА_3, який відмовився від проходження огляду на стан сп'янінняза допомогою спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров'я, відеозаписом з нагрудної камери працівників патрульної поліції.
На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як вбачається з відеозапису із нагрудної камери працівників патрульної поліції, гр. ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», проте він відмовився від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння. Факт відмови водія ОСОБА_3 від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Таким чином, посилання апелянта на те, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на виявлення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я, суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3., наданих в суді апеляційної інстанції про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони суперечать об'єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення апеляційна скарга не містить.
Твердження апелянта про винесення постанови без всебічного з'ясування обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, так як всі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко