26 лютого 2019 року м. Київ
Справа № 22-3780 Головуючий у1-й інстанції - Заставенко М. О.
Унікальний №2-478/2010 Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
НевідомоїТ. О.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року за заявою про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни про визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування рішень державного реєстратора,-
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 13 грудня 2018 року задовольнив заяву представника позивача про забезпечення позову.
Суд в порядку забезпечення позову наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,6 кв.м., житловою площею 18,3 кв.м., яка належить на праві приватної власності АТ "Альфа-Банк", та заборонив АТ "Альфа-Банк" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження указаною квартирою.
Суд застосував зустрічне забезпечення, зобов'язавши ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва грошові кошти в сумі 169 722 грн 02 коп. у десятиденний строк з дня постановлення ухвали.
Не погоджуючись ухвалою суду в частині застосування зустрічного забезпечення, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року в частині застосування зустрічного забезпечення скасувати (а.с.47-50).
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачі у визначений судом строк не подали.
Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 року відповідачем в частині вжиття заходів забезпечення позову не оскаржується, а тому в апеляційному порядку у цій частині не перевіряється.
За правилами ч.13 ст.7, ст.369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_3, подана на ухвалу суду щодо зустрічного забезпечення, розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Застосовуючи зустрічне забезпечення у справі районний суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб забезпечення суттєво обмежує правомочність власника щодо розпоряджання своїм майном на власний розсуд, ураховуючи конкретні обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, підстави і предмет позову та дані про майновий стан позивача, який не надав доказів наявності майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові.
З огляду на наведене районний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування зустрічного забезпечення в розмірі, що становить 3% від суми невиконаного зобов'язання. Оскільки сума невиконаного позивачем зобов'язання за кредитним договором становить 116 118, 87 доларів США, позивач повинен внести на депозитний рахунок суду 169 722 грн 02 коп.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.
Як убачається з матеріалів справи ухвалою від 13 грудня 2018 року районний суд вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,6 кв.м, житловою площею 18,3 кв.м, яка належить на праві приватної власності АТ "Альфа-Банк", та заборонив АТ "Альфа-Банк" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження указаною квартирою (а.с.40-41). Одночасно районний суд застосував зустрічне забезпечення.
Відповідно до ч.1, 2 ст.154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Пунктом 2 ч.3 указаної статті передбачено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
За змістом ч. 4, 5 указаної статті зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 посилається на те, що висновки суду щодо наявності підстав для застосування зустрічного забезпечення не відповідають обставинам справи, оскільки майном у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, є сама квартира АДРЕСА_1.
При цьому позивач зазначає, що в даному конкретному випадку відсутні обов'язкові підстави зустрічного забезпечення.
Апеляційний суд відхиляє наведені доводи скаржника враховуючи наступне.
Пунктом 2 ч.3 ст.154 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Як зазначено вище, застосовуючи зустрічне забезпечення районний суд виходив з того, що позивач не надав доказів наявності майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Будь-яких доказів на спростування указаних висновків суду першої інстанції позивач до апеляційного суду не надав.
При цьому, відповідно до змісту позовної заяви, ОСОБА_3 у власності іншого майна не має (а.с.1-15).
Квартира АДРЕСА_1 на момент пред'явлення позову та розгляду судом заяви про забезпечення позову ОСОБА_3 на праві власності не належала, а тому не може свідчити про спроможність позивача у випадку відмови у позові відшкодувати можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильності висновків суду про те, що вжиття заходів забезпечення позову обмежує правомочність АТ "Альфа-Банк" розпоряджатись квартирою № 9 в будинку № 45 по вул. Бориспільська у м. Києві на власний розсуд, які стали підставою для застосування зустрічного забезпечення, оскільки відповідач набув право власності на указане нерухоме майно неправомірним способом, апеляційним суд відхиляє з огляду на таке.
Як вірно встановлено районним судом, згідно з даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 07 листопада 2018 року ПН КМНО Сазанова О. М. зареєструвала право приватної власності в розмірі 1 частки на квартиру АДРЕСА_2 за АТ "Альфа-Банк" на підставі кредитного договору та іпотечного договору.
Відповідно до змісту позовних вимог, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) і.н.43983663 від 12 листопада 2018 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Альфа-Банк"; скасувати запис про право власності за номером 28860575 від 07 листопада 2018 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Альфа-Банк".
Підставами позову є незаконна, на думку позивача, реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Альфа-Банк".
Отже доводи апеляційної скарги про набуття відповідачем права власності на указане нерухоме майно неправомірним способом є предметом судового розгляду по суті спору та не мають правового значення при вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, а саме щодо існування можливості завдання збитків відповідачу у зв'язку із забезпеченням позову, апеляційний суд відхиляє, оскільки вжитий судом вид забезпечення позову обмежує право АТ "Альфа-Банк" розпоряджатись своїм нерухомим майном, наприклад, реалізувати своє право на відчуження указаного нерухомого майна з метою покриття збитків, завданих банку унаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором, на забезпечення виконання якого спірна квартира була передана в іпотеку.
Також в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що розмір зустрічного забезпечення, визначений районним судом, не є співмірним із заходами забезпечення позову. При цьому позивач зазначає, що розмір заборгованості за кредитним договором, зазначений районним судом, є недоведеним, і станом на грудень 2018 року ринкова вартість однокімнатної квартири, на яку накладений арешт, становить приблизно 16 000 доларів США.
Апеляційний суд відхиляє указані доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.
В даному випадку розмір зустрічного забезпечення, визначений судом, становить 169 722 грн 02 коп.
16000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на момент постановлення еквівалентні 444 930 грн 16 коп.
Отже визначений районним судом розмір зустрічного забезпечення не перевищує ринкової вартості нерухомого майна, щодо якого вжиті заходи забезпечення позову, а тому не порушує прав позивача. Крім того, позивач не надав апеляційному суду жодних доказів на підтвердження того, що зазначений районним судом розмір заборгованості базується на недостовірних доказах.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваної ухвали апеляційна скарга позивача не містить.
Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року в частині застосування зустрічного забезпечення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді Д. Р. Гаращенко
Т. О. Невідома