25 лютого 2019 року
м. Київ
справа №359/1440/18
провадження № 22-ц/824/3334/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: позивач ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
ОСОБА_5
та представника публічного акціонерного товариства «Київенерго» - Дудніка-Дубиняки ДмитраІгоровича
на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року /суддя Журавський В.В./
у справі за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Київенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про збільшення розміру витрат на санаторно-курортне лікування у зв'язку зі збільшенням вартості життя, -
Позивач звернувся з вимогами про збільшення розміру витрат на санаторно-курортне лікування у зв'язку зі збільшенням вартості життя.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_5 суму збільшення розміру витрат на санаторно-курортне лікування у зв'язку зі збільшенням вартості життя у загальному розмірі 46 620 гривень 29 копійок. Вирішено питання судових витрат. /а.с. 82-86/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати в частині зменшення суми відшкодування, задовольнивши позовні вимоги у повному обсязі.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що право на відшкодування понесених витрат на санаторно-курортне лікування у нього виникло з моменту встановлення такого права рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 09.07.2001 р. Зазначав, що зобов'язання, встановлені рішенням, сплачувати компенсацію не менше одного разу на рік є чинними, а тому мають виконуватись у повному обсязі. Вказував на те, що ст. 1208 ЦК України прямо передбачено індексацію виплат, раніше призначеного розміру шкоди, у зв'язку з підвищенням вартості життя. Зазначав, що ним надано відповідні розрахунки, які суд першої інстанції до уваги не взяв. Також просив врахувати практику апеляційного суду по його аналогічним справам.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ПАТ «Київенерго» - Дуднік-Дубиняка Д.І. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, ухваливши рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що Порядок №1078, що визначає правила обчислення індексу споживчих цін, не можуть застосовуватись до особи позивача та до правовідносин, які виникли. Позивач не перебуває у трудових відносинах з підприємством, водночас у шестирічному віці зазнав травми. внаслідок чого став непрацездатним інвалідом другої групи дитинства довічно, а отже високо суду першої інстанції про стягнення коштів, не відповідає обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню, апеляційна скарга ПАТ «Київенерго» підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню з прийняттям рішення про задоволення позову в повному обсязі, на підставі наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи з дитинства довічно, що підтверджується копією посвідчення, серії НОМЕР_1
Рішенням Залізничного районного народного суду м. Києві від 23 вересня 1969 року винним у заподіяні шкоди ОСОБА_5 було визнано КМЕ «Київенерго», а також за ОСОБА_5 було визнано право на відшкодування шкоди згідно правил ст. 462 ЦК УРСР /а.с.7-8/.
В подальшому рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 09 липня 2001 року за ОСОБА_5 визнано право на санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік у період з червня по вересень /а.с.9-10/.
Так, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року та рішенням Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року з АЕК «Київенерго» на користь ОСОБА_5 стягнуті відповідно витрати на санаторно-курортне лікування у розмірі 24240 гривень та у розмірі 17400 гривень /а.с.13-14, 11-12/.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався нормами ч.1 та ч.2 ст.1208 ЦК України про те, що за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду. За заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Також судом першої інстанції зазначено про те, що ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Тобто, вказаною статтею передбачено лише індексування суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Зважаючи на те, що позивач не був працівником ПАТ «Київенерго», тобто спірні правовідносини регулюються іншими нормативно-правовими актами, суми відшкодування, які йому виплачуються не підлягають індексації на підставі наведеного закону. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що та обставина, що до спірних правовідносин не підлягають до застосування положення ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», не може позбавити права позивача на отримання відповідного відшкодування у зв'язку з збільшенням вартості життя.
Встановивши, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року, які набрали законної сили з моменту проголошення рішення Апеляційного суду Київської області, тобто з 01 лютого 2017 року, у добровільному порядку не були виконані ПАТ «Київенерго», а грошові кошти у розмірі 17400 гривень фактично було сплачено ПАТ «Київенерго» 29 листопада 2017 року, у розмірі 24240 гривень - 06 грудня 2017 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання з відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування у АЕК «Київенерго» виникло лише з 01 лютого 2017 року, тобто з дати набрання чинності рішенням.
Тому, суд першої інстанції визначив, що суми збільшення розміру витрат на санаторно-курортне лікування у зв'язку з збільшенням вартості життя, які підлягають стягненню на користь позивача слід розраховувати за період з 01 лютого 2017 року по 29 листопада 2017 року щодо витрат на санаторно-курортне лікування у розмірі 17400 гривень, а також за період з 01 лютого 2017 року по 06 грудня 2017 року щодо витрат на санаторно-курортне лікування у розмірі 24240 гривень.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Стаття 1208 ЦК України регулює збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням вартості життя і збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч. 1 указаної статті, за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.
Зазначена стаття передбачає випадки збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої потерпілому. В такому випадку розмір відшкодування шкоди підлягає індексації, яка здійснюється на підставі ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення".
В даному випадку, саме Цивільним кодексом регулюється питання відшкодування, суб'єкт, який отримує таке відшкодування та підстави, в даному випадку відшкодування шкоди, завданої каліцтвом.
ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" береться за основу лише в частині розрахунку, а не його матеріальної бази.
Тому висновок суду першої інстанції про те, що на ОСОБА_5 не розповсюджується ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення", оскільки він не є працівником підприємства, є хибним, тому, що матеріальним правом, відповідно до якого здійснюється відшкодування є ст. 1208 ЦК України.
Саме з указаних підстав не приймаються до уваги колегією суддів і доводи апеляційної скарги АЕК «Київенерго» про те, що ЗУ "Про індексацію грошових доходів населення" до ОСОБА_5 не застосовується, оскільки зазначений закон слугує лише базою для визначення розрахунків.
Окрім того, також суд першої інстанції допустив помилкову інтерпретацію в частині визначення періоду, з якого у ОСОБА_5 виникло право на відшкодування.
Вказуючи на те, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами у зв'язку з чим для розрахунку розміру відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування у зв'язку з збільшенням вартості життя ним визначено період саме з 01 серпня 2013 року та 01 серпня 2016 року по 01 січня 2018 року, суд першої інстанції не звернув уваги на таке.
Рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 09 липня 2001 року за ОСОБА_5 визнано право на санаторно-курортне лікування не менше одного разу на рік у період з червня по вересень /а.с.9-10/.
Таким чином, право на відшкодування, на постійній основі, у регулярні періоди, а саме з червня по вересень, кожного року, за ОСОБА_5 закріплено саме рішенням Залізничного районного суду м. Києва від 09 липня 2001 року.
Водночас, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року, стягнуто вже існуючу заборгованість, тоді як щорічне відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування повинно відбуватись в обов'язковому порядку щорічно у період з червня по вересень.
У зв'язку з викладеним, право на індексацію невиплаченого відшкодування у зв'язку зі збільшенням вартості життя, у ОСОБА_5 буде виникати з наступного місяця, після понесення ОСОБА_5 відповідних витрат.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року, яке набрало законної сили, встановлено, що з 07.07.2013 р. по 18.07.2013 р. ОСОБА_5 перебував на санаторно-курортному лікуванні в санаторії ім. М. Гоголя, витративши на придбання путівки 17 400 грн. З 25.07.2016 р. по 09.08.2016 р. ОСОБА_5 також перебував на санаторно-курортному лікуванні в санаторії ім. М. Гоголя, витративши на придбання путівки 24 240 грн. /а.с.11-14/ Таким чином, право на індексацію сум відшкодування виникло з 01.08.2013 р. та 01.08.2016 р. відповідно, з наступного місяця за місяцем придбання путівок.
В добровільному порядку АЕК «Київенерго» кошти ОСОБА_5 не сплачує, що встановлено рішеннями судів, водночас зазначене не свідчить про те, що право ОСОБА_5 виникає саме з моменту рішення суду про стягнення коштів, а не з моменту придбання путівки на санаторно-курортне лікування.
Кінцеву дату проведення індексації ОСОБА_5 також визначено правильно - 01.01.2018 р., оскільки виконавче провадження по виконанню рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2017 року, закінчено 28.12.2017 р. Квитанції, на які посилається суд першої інстанції, щодо виплати АЕК «Київенерго» на користь ОСОБА_5 сум відшкодування на а.с. 58, 62 містять дані одержувача Казначейська служба України, даних, коли саме ОСОБА_5 отримані кошти, матеріали справи не містять.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про те, що позивачем вірно розраховано періоди нарахування та проведено розрахунок, який суд перевірив та з яким погоджується, позов підлягає задоволенню, стягненню з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_5 підлягає збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням вартості життя у сумі 69 440, 54 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.
Стягненню з ПАТ «Київенерго» на користь держави підлягає 704, 80 грн судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки позивач від його сплати звільнений.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року - задовольнити.
Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Київенерго» - Дудніка-Дубиняки ДмитраІгоровича на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року - задовольнити частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 листопада 2018 року - скасувати.
Позов ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства «Київенерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про збільшення розміру витрат на санаторно-курортне лікування у зв'язку зі збільшенням вартості життя, - задовольнити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» /м. Київ, вул. Мельникова, 31, ЄДРПОУ 00131305/ на користь ОСОБА_5 /АДРЕСА_1/ збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку з підвищенням вартості життя у сумі 69 440, 54 грн /шістдесят дев'ять тисяч чотириста сорок гривень п'ятдесят копійок/.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Київенерго» /м. Київ, вул. Мельникова, 31, ЄДРПОУ 00131305/ на користь держави 704, 80 грн /сімсот чотири гривні вісімдесят копійок/ судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: