ПОСТАНОВА[1]
11 лютого 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю ОСОБА_2 розглянула його апеляційну скаргу на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року, -
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнутосудовий збор в розмірі 320 (триста двадцять) гривень на користь держави.
Судом першої інстанції встановлено, що 30 вересня 2018 року об 04 год.40 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. Термківській, 6в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року та постановлення нової, якою провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності; стверджує, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та матеріалах справи, не відповідають дійсності. Апелянт зазначає, що знаходився неподалік автомобіля як пішохід, автомобілем «Шевролет» не керував та не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, про що повідомив працівників поліції.Також ОСОБА_2 звертає увагу на порушення судом першої інстанції його процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Крім того, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20листопада 2018 року, мотивуючи тим, що в судове засідання він не мав можливості з'явитися та направляв клопотання до суду першої інстанції про передачу справи для слухання за місцем його постійного проживання, однак суд залишив без задоволення дане клопотання.
Крім того, ОСОБА_2 звертає увагу на порушення судом першої інстанції його процесуальних прав, передбачених ст.268 КУпАП, зокрема на участь у розгляді його справи та надання ним відповідних пояснень і доказів своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, заявляти клопотання про допит свідків, а також про порушення права на захист.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївськогорайонного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія з результатами огляду з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського від 30 вересня 2018 року, вважаю, що інспектори патрульної поліції вимоги закону дотрималися, запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у передбаченому законом порядку та прийняли від нього відмову у присутності двох свідків.
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД за № 230935 від 30.09.2018 року, ОСОБА_2 керував автомобілем «Шевролет» з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З метою перевірки доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції безпосередньо у судовому засіданні заслухані пояснення ОСОБА_2, який пояснив, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак автомобілем «Шевролет», д.н.з. НОМЕР_1, не керував, а лише знаходився поряд.
Згідно даних рапорту старшого сержанта поліції Лукаша С.В. начальникові управління поліції у м. Києві ДПП сержанту поліції Зозулі Ю.Г., 30.09.2018 року близько 04 год. 00 хв. за адресою: вул. Кільцева дорога на крайній правій полосі був припаркований автомобіль чорного кольору «Шевролет» д.н.з. НОМЕР_1, в якому перебували дві особи чоловічої статі та знаходилися в стані алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, нечітка мова та нечітка хода). Було проведено поверхневий огляд автотранспорту. В подальшому, від'їхавши від автомобіля «Шевролет», він різко почав рухатися, було прийнято рішення зупинити автомобіль, водій почав прискорюватися та не зупинявся. В ході переслідування автомобіля його було зупинено за адресою: м. Київ, вул. Теремківська, 6. Водій та пасажир почали тікати та чинити опір працівникам поліції. На місце події було викликано «Рубін 152» для подальшого розбору.
З оглянутого в суді апеляційної інстанції відеозапису нагрудної камери інспектора поліції вбачається, що інспектором поліції Васильчуком П.Ю. у присутності двох свідків було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння з дотриманням вимог Закону, однак останній відмовився від проходження такого огляду, пояснивши, що він за кермом не перебував. При цьому, інші працівники поліції, присутні на місці події, стверджували, що переслідували та в подальшому зупинили авто під керуванням ОСОБА_2
Із письмових пояснень свідків, відібраних на місці події, убачається, що у їх присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку. Будь-яких зауважень щодо порядку прийняття відмови ні від свідків, ні від особи, яка відмовилася, не надійшло.
Доводи ОСОБА_2 про те, що автомобілем він не керував, за наслідками перегляду судового рішення в апеляційному порядку свого підтвердження не знайшли, спростовуються матеріалами справи, зокрема даними відеозапису та рапорту, а тому розцінюються судом апеляційної інстанції як спосіб захисту.
Досліджені судом докази в своїй сукупності доводять винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як убачається із адміністративних матеріалів, вимоги ст. 266 КУпАП та положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дотримані. Протокол про адміністративне правопорушення БД за № 230935 від 30.09.2018 року складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП.
Тобто, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено такихпорушеннь, що унеможливили би прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити. Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційногосуду О.М.Сітайло
Справа № 33/824/670/2019 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий суддя у 1-й інстанції: Дідик М.В.
Суддя в апеляційній інстанції: Сітайло О.М.