Ухвала від 21.02.2019 по справі 757/32806/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/796/688/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК України Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Спеціалізований «Проектно будівельний монтажний поїзд-753», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках: ТОВ «Спеціалізований проектно-будівний монтажний поїзд - 753» (код ЄДРПОУ - 36000108) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківській установі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, із забороною їхнім представникам за дорученням використовувати, або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали слідчим суддею.

Цією ухвалою заборонено розпоряджатися грошовими коштами, що знаходяться на рахунках ТОВ «Спеціалізований проектно-будівний монтажний поїзд - 753» (код ЄДРПОУ - 36000108) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 та грошовими коштами, які в подальшому надходитимуть на вказані рахунки за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету, а також зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять в адресу ТОВ «Спеціалізований проектно-будівний монтажний поїзд - 753» (код ЄДРПОУ - 36000108) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна ТОВ «Спеціалізований «Проектно будівельний монтажний поїзд-753», адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що органом досудового розслідування не доведено та належним чином не обгрунтовано, що на банківські рахунки в період діяльності товариства незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання, або ці кошти є предметом злочинної діяльності, мають відношення до кримінального провадження та на собі зберегли сліди кримінального правопорушення. Вказує, що про підозру службовим особам товариства не повідомлено, службові особи в статусі підозрюваних або обвинуваченихне перебувають.

Також апелянт зазначає про відсутність правових підстав для накладення арешту, відсутність доказів які б доказували вчинення злочину конкретною особою, не встановлено розумність і співмірність обмеження права власності. Додає, що арешт рахунків товариства паралізував його нормальну діяльність.

Крім того, адвокат звертає увагу суду на порушення слідчим суддею вимог ст. 172 КПК України. Стверджує про відсутність підстав для накладення арешту.

У підсумку апелянт вказує, що слідчим суддею не в повному обсязі досліджено обставини, які мають значення для ухвалення законного, обґрунтованого судового рішення.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування причин пропуску такого строку зазначає, що про наявність оскаржуваного судового рішення апелянту стало відомо 11.07.2018 від працівників банку.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, про наявність оскаржуваної ухвали слідчого судді стало відомо 11.07.2018 від працівників банку, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42018100000000052, відомості про яке 22.01.2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових рішень, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках: ТОВ «Спеціалізований проектно-будівний монтажний поїзд - 753» (код ЄДРПОУ - 36000108) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , банківській установі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, яке ухвалою слідчого суддіПечерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року задоволено частково.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 42018100000000052 про арешт майна, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Посилання апелянта на те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника майна, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.

Твердження апелянта про те, що органом досудового розслідування не доведено та належним чином не обґрунтовано, що на арештовані банківські рахунки в період діяльності товариства незаконно надходили кошти від інших суб'єктів господарювання, не є предметом розгляду при вирішенні питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.

Твердження апелянта про невідповідність арештованого майна вимогам ст. 98 КПК України, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами провадження, а саме постановою про приєднання до кримінального провадження речових доказів від 18.06.2018 року, відповідно до якої арештоване слідчим суддею майно визнано у рамках даного кримінального провадження речовим доказом, з посиланням на ті обставини, що вказані у постанові безготівкові грошові кошти мають значення доказів у даному кримінальному провадженні (а.с. 63-67).

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Твердження апелянта про те, що жодній посадовій особі товариства не повідомлено про підозру, службові особи в статусі підозрюваних та обвинувачених не перебувають, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України не вимагають наявності обґрунтованої підозри щодо особи на відміну від пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, проте такої мети, яка передбачена пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, у клопотанні не зазначено. З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання апелянта на відсутність доказів вчинення злочину конкретною особою.

Посилання апелянта на те, що арешт рахунків товариства паралізував його нормальну діяльність, як на підставу для скасування ухвали слідчого судді, не може бути визнано обґрунтованим, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце, з огляду на ненадання апелянтом, всупереч вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, відомостей про повне блокування роботи товариства.

Посилання апелянта на відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року, якою частково задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 та накладено арешт на грошові кошти, що містяться на банківських рахунках: ТОВ «Спеціалізований проектно-будівний монтажний поїзд - 753» (код ЄДРПОУ - 36000108), відкритих у банківській установі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299)- залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Спеціалізований проектно-будівний монтажний поїзд - 753», адвоката ОСОБА_6 ,- залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

________________________ ___________________________ __________________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
80147896
Наступний документ
80147898
Інформація про рішення:
№ рішення: 80147897
№ справи: 757/32806/18-к
Дата рішення: 21.02.2019
Дата публікації: 15.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: