Справа № 11-cc/824/1267/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
19 лютого 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугань» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.12.2018 року задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 та накладено арешт на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства: ТОВ «Лугань» (код 34479348) - 72 703 238 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме : активами - сумою податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Лугань» (код 34479348), на які останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонити службовим особам та працівникам ТОВ «Лугань» (код 34479348), їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Лугань» ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від від 26.12.2018 року про накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ( код ЄДРПОУ 39292197) та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Щодо строків на апеляційне оскарження, директор ТОВ «Лугань» зазначає, що копію оскаржуваної ухвали було отримано товариством лише 24.01.2019 року, що підтверджує наявною в матеріалах провадження інформацією з офіційної сторінки Укрпошти в інтернеті, що міститься серед додатків до апеляційної скарги та у доповненні до неї.
Директор ТОВ «Лугань» ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та не вмотивованою, такою, що була постановлена з грубим порушенням норм кримінального процесуального законодавства.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, директор зазначає, що активи - сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є грошовими коштами, не відповідають ознакам речі або майнових прав в розумінні ст. 98 КПК України, а тому накладення арешту є неможливим, оскільки немає правових підстав для такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Апелянт просить суд звернути увагу, що на момент подання апеляційної скарги та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.06.2017 року у ТОВ «Лугань» не було податкового боргу, а отже і відсутні докази скоєння інкримінованого кримінального правопорушення.
З урахуванням усіх обставин ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва директор ТОВ «Лугань» вважає необ'єктивною та упередженою.
До зали судових засідань представник ТОВ «Лугань» не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційного провадження, про причини своєї неявки не повідомив. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності представника власника майна, враховуючи, що це не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, заслухавши пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, колегія суддів приходить до наступних висновків.
З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі власника майна або представника власника майна, а про існування оскаржуваної ухвали директору ТОВ «Лугань» стало відомо лише 24.01.2019 року. Апеляційну скаргу було подано останньою поштовим зв'язком 28.01.2019 року, тобто в межах передбаченого законом строку, у зв'язку з чим, він поновленню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що Прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2017 року під № 42017101060000110 за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах ТОВ «Лугань», тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
11.12.2018 року Постановою старшого слідчого з ОВС шостого слідчого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві про визнання речовим доказом, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні за № 42017101060000110 від 02.06.2017 року суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства: ТОВ «Лугань» (код 34479348) - 72 703 238 грн.
12.12.2018 року прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства: ТОВ «Лугань» (код 34479348) - 72 703 238 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами - сумою податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Лугань» (код 34479348), на які останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонити службовим особам та працівникам ТОВ «Лугань» (код 34479348), їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.12.2018 року задоволено клопотання прокурора та накладеноарешт на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ( код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства: ТОВ «Лугань» (код 34479348) - 72 703 238 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: активами - сумою податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Лугань» (код 34479348), на які останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонити службовим особам та працівникам ТОВ «Лугань» (код 34479348), їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 42017101060000110про накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Лугань» (ЄДРПОУ 34479348), слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на майно відповідно до вимог ст. 170 КПК України, а тому даний захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою збереження речових доказів.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням накласти арешт на майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Як вбачається з клопотання прокурора, метою накладення арешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) визначено забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Однак, зазначених вимог закону прокурор та слідчий суддя не дотрималися.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В клопотанні прокурор просить накласти арешт на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України (код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства: ТОВ «Лугань» (код 34479348), проте ст. 170 КПК України містить вичерпний перелік майна, на яке може бути накладено арешт, а сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування в розумінні ч. 10 ст. 170 КПК України не є таким майном та не може відповідати критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а відтак, наявність правової підстави для арешту суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується та на думку колегії суддів, не містить під собою правового підґрунтя.
Також колегія суддів звертає увагу, що ні прокурор в клопотанні, ні слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, в додатках до клопотання прокурора відсутні матеріали що підтверджують звернення з тимчасовим доступом до речей та документів ТОВ «Лугань» та не відомо, на яку саме суму ліміту ПДВ прокурор просить накласти арешт.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна, а апеляційна скарга директора ТОВ ТОВ «Лугань» (код 34479348) ОСОБА_6 , - підлягає задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугань» ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.12.2018 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 та накладено арешт на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ( код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8, підприємства: ТОВ «Лугань» (код 34479348) - 72 703 238 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, а саме : активами - сумою податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по ТОВ «Лугань» (код 34479348), на які останнє має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та заборонити службовим особам та працівникам ТОВ «Лугань» (код 34479348), їхнім представникам за дорученням, використовуючи або будь-яким чином відчужувати вищевказане майно, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_8 про накладенняарешту на активи - суму ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України ( код ЄДРПОУ 39292197) за адресою: м. Київ, Львівська площа,8, підприємства: ТОВ «Лугань» (код 34479348) - 72 703 238 грн., шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4