1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року,
за участі: прокурора представника власника майна власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою суду частково задоволено клопотання заступника начальника четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , визнано поважними причини пропуску строку на звернення з клопотанням та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_9 , майно, а саме: грошові кошти в сумі 1500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США та з серіями та номерами: АВ86560574Q, НК19561535В, DС25756168А, КL98061288А, G34958588А, КВ60187708Н, FВ03480102D, НК24209012D, НВ92027398F, KВ64555496І, KB6202136D, НК24209011D, НА28109510В, КL01789694А та НВ84364322J; платіжне доручення на особовий рахунок № НОМЕР_1 , квитанції №№ ПН215600426656, 02798020264328, ПН215600426655, 02796030264329; мобільний телефон марки «Samsung GТ-85250» ІМЕІ: НОМЕР_2 , в іншій частині клопотання відмовлено.
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про те, що майно на яке прокурор просить накласти арешт відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів наклав арешт на вищевказане майно. Поряд з цим, слідчий суддя відмовив у накладенні арешту на грошові кошти номіналом 500 гривень з серією за номером СА8795875, номіналом 10 гривень з серіями та номерам и ТЕ487956, Ц35172306, номіналом 5 гривень з серією та номером УВ6321211, номіналом 1 гривня з серіями та номерами СД 5323854, УЕ8631945, дві монети номіналом 50 копійок, дві монети номіналом 25 копійок, десять монет номіналом 10 копійок та дві монети номіналом 5 копійок, оскільки прокурором не було доведено, яке значення ці кошти мають для досудового розслідування.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора, та повернути вищевказане майно.
Щодо строку на апеляційне оскарження, то представник зазначає, що ухвала слідчого судді була прийнята 01 листопада 2018 року, однак її повний текст він отримав лише 07 листопада того ж року.
Також, автор апеляційної скарги зазначає про незаконність ухвали слідчого судді, оскільки суддею були порушені процесуальні строки розгляду клопотання прокурора, зокрема призначено судове засідання на 16 жовтня 2018 року та в подальшому без продовження строків призначено на 01 листопада того ж року.
Також слідчим суддею не мотивовано питання пропущеного процесуального строку подачі клопотання про накладення арешту на майно, а також постановлено повернути майно, яке нібито вилучене при особистому обшуку у ОСОБА_9 , але якого не існує.
Крім того, в клопотанні прокурора та в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вищевказані грошові кошти, а також яким чином вони могли бути використані як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, тобто не наведено доказів, що вказане майно має ознаки речових доказів. При тому, органом досудового розслідування не доведено походження вилучених коштів.
Також, звертається увага в апеляційній скарзі на те, що в клопотанні прокурора не ставиться питання про порядок виконання ухвали суду про накладення арешту на майно та порядок зберігання грошових коштів та документів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З апеляційної скарги та матеріалів провадження убачається, що представник власника майна отримав повний текст оскаржуваної ухвали 07 листопада 2018 року, про що свідчить відповідна розписка, у зв'язку з чим колегія суддів вважає в даному випадку за можливе поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 05 травня 2018 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42018000000001064, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 03 травня по 04 жовтня 2018 року, ОСОБА_9 , перебуваючи у місті Чернігові, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного особистого збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх правові наслідки, діючи за попередньою змовою із суддею Деснянського районного суду м. Чернігова, який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, шляхом надання порад, вказівок, наданням засобів, сприяв останньому в одержані неправомірної вигоди від ОСОБА_10 в сумі 2 000 доларів США за вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданої йому влади, а саме: винесення ухвали про повернення йому автомобіля марки «Renault Clio» державний номерний знак НОМЕР_3 , ключа від замка запалювання та свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 16 грудня 2010 року.
17 жовтня 2018 року заступник начальника четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_9 , майна, а саме: грошових коштів у сумі 1500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США та з серіями та номерами: АВ86560574Q, НК19561535В, DС25756168А, КL98061288А, G34958588А, КВ60187708Н, FВ03480102D, НК24209012D, НВ92027398F, KВ64555496І, KB6202136D, НК24209011D, НА28109510В, КL01789694А та НВ84364322J; грошових коштів номіналом 500 грн., з серією та номером СА8795875, номіналом 10 грн. з серіями та номерами ТЕ487956, ЦЗ5172306, номіналом 5 грн. з серією та номером УВ6321211, номіналом 1 гривня з серіями та номерами СД5323854, УЕ8631945, дві монети номіналом 50 копійок, дві монети номіналом 25 копійок, десять монет номіналом 10 копійок та дві монети номіналом 5 копійок; платіжне доручення на особовий рахунок № НОМЕР_1 , квитанції №№ ПН215600426656, 02798020264328, ПН215600426655, 02796030264329; мобільний телефон марки «Samsung GТ-85250» ІМЕІ: НОМЕР_2 , із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року вказане клопотання прокурора було частково задоволено, та накладено арешт на грошові кошти в сумі 1500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США та з серіями та номерами: АВ86560574Q, НК19561535В, DС25756168А, КL98061288А, G34958588А, КВ60187708Н, FВ03480102D, НК24209012D, НВ92027398F, KВ64555496І, KB6202136D, НК24209011D, НА28109510В, КL01789694А та НВ84364322J; платіжне доручення на особовий рахунок № НОМЕР_1 , квитанції №№ ПН215600426656 від 28 вересня 2018 року, 02798020264328, ПН215600426655 від 28 вересня 2018 року, 02796030264329; мобільний телефон марки «Samsung GТ-85250» ІМЕІ: НОМЕР_2 , в іншій частині клопотання відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону, всупереч доводам апеляційних скарг, дотримався.
Задовольняючи клопотання слідчого внесене в межах кримінального провадження № 42018000000001064, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_9 слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів.
При цьому, слідчим суддею враховано постанову слідчого від 04 жовтня 2018 року про визнання речей, предметів та документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому колегія суддів враховує те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доводи автора апеляційної скарги про порушення слідчим суддею строків, встановлених ст. 172 КПК України, є надуманими, зважаючи на те, що клопотання прокурора надійшло у провадження слідчого судді ОСОБА_11 25 жовтня 2018 року і вже на наступний день було призначено судове засідання.
Твердження представника власника майна про необґрунтованість рішення слідчого судді щодо необхідності поновлення прокурору строку на звернення з клопотанням, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею вказане питання було в достатній мірі вивчено під час розгляду клопотання, і останній прийшов до висновку про необхідність поновлення вказаного строку, з підстав зазначених у клопотанні прокурора.
Безпідставними слід визнати і доводи автора апеляційної скарги про те, що в клопотанні прокурора не ставиться питання про порядок виконання ухвали суду про накладення арешту на майно та порядок зберігання грошових коштів та документів, оскільки це не передбачено положеннями ст. 171 КПК України, яка визначає зміст клопотання про арешт майна.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Інші доводи, на які посилається автор апеляційної скарги, також не є переконливими, оскільки не тягнуть за собою скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на положення ст. 409 КПК України, яка містить перелік підстав для скасування і до яких наведені доводи не належить.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року, якою частково задоволено клопотання заступника начальника четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , визнано поважними причини пропуску строку на звернення з клопотанням та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_9 , майно, а саме: грошові кошти в сумі 1500 доларів США; платіжне доручення на особовий рахунок № НОМЕР_1 , квитанції №№ ПН215600426656, 02798020264328, ПН215600426655, 02796030264329; мобільний телефон марки «Samsung GТ-85250» ІМЕІ: НОМЕР_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/709/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції : ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1