27 лютого 2019 року
м. Київ
провадження: № 51-879впс19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянув в судовому засіданні подання Миколаївського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за апеляційними скаргамипрокурора та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 364 КК, та ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 365 КК,з одного суду апеляційної інстанції до іншого,
до Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК надійшло подання Миколаївського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з одного суду апеляційної інстанції до іншого.
Подання мотивоване тим, що в результаті проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Учасники судового провадження належним чином повідомлені про день і час розгляду подання, проте в судове засідання вони не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду не надійшло, що не перешкоджає розгляду даного подання.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені у поданні вмотивовані доводи, та вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись положеннями ст. 34 КПК, колегія суддів вважає, що подання Миколаївського апеляційного судупідлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, відповідно до вимог ч. 12 ст. 31 КПК, кримінальне провадження щодо осіб, посади яких належать до посад категорій державної служби категорії «А», в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі п'яти суддів.
Згідно з ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду, тощо.
Як вбачається з подання апеляційного суду та долученого до нього протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 лютого 2019 року, призначення суддів не відбулося у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Зі змісту подання Миколаївського апеляційного суду та доданих до нього документів вбачається, що судова палата з розгляду кримінальних справ складається з 5 суддів, втім ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 14.02.2019 року задоволено заяву судді ОСОБА_8 про самовідвід від розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що подання Миколаївського апеляційного суду підлягає задоволенню через обґрунтовані доводи про неможливість утворити склад суду для судового розгляду, у зв'язку з чим матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 364 КК, та ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 365 КК,необхідно направити з Миколаївського апеляційного суду на розгляд до іншого найбільш територіально наближеного апеляційного суду - Херсонського апеляційного суду.
Керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд
постановив:
подання Миколаївського апеляційного суду - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 364 КК, та ОСОБА_7 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 365 КК,направити до Херсонського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3