Ухвала
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 344/413/16-ц
провадження № 61-3016ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1
до публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про стягнення заробітної плати,
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»
(далі - ПАТ «Концерн Галнафтогаз») про стягнення заробітної плати у розмірі 4 586, 84 грн.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 19 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 26 грудня 2018 року у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1, в якійзаявник просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позову та стягнення з ПАТ «Концерн Галнафтогаз» 4 586, 84 грн, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції було отримано ним 05 січня 2019 року, що підтверджується копією конверта Івано-Франківського апеляційного суду.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено
з поважних причин, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, а строк - поновленню.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах
про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою,
яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у цій справі становить 4 586, 84 грн, тобто суму, яка станом
на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму
для працездатних осіб (1 921, 00 грн * 100 = 192 100, 00 грн).
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин,
які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2018 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження
рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 19 жовтня 2018 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз» про стягнення заробітної плати - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Синельников