Справа№592/9259/18
Провадження №2/592/1173/19
26 лютого 2019 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючого - судді Хитрова Б.В., за участю секретаря судового засідання Сахненко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління державної міграційної служби України в Сумській області, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою та свої позовні вимоги мотивує тим, що є власником будинку за адресою: м. Суми, вул.. Короленка, б.40. Відповідно до Довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.10.2018 р. у вищевказаному будинку зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Однак ОСОБА_2 з 2012 р. за вищевказаною адресою не проживає.
Тому позивач просить визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку №40 по вул. Короленка в м. Суми.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити. Додатково позивач повідомив, що його онук ОСОБА_2 виїхав до міста Києва. Крім того зазначив, що визнання відповідача таким, що втратив право користування житло необхідно для зняття його з реєстрації за адресою: м. Суми, вул.. Колроленка, б.40, з метою отримання житлової субсидії. До ОВС з заявами про зникнення онука не звертались ні позивач, який є рідним дідом відповідача , ні його дружина - баба відповідача, ні батько відповідача, який зареєстрований та мешкає в тому ж самому будинку. Батько відповідача, а їх син ОСОБА_5 періодично виїздить за кордон України на заробіток, останній раз був на заробітках в Польщі і повернувся приблизно два місяці потому. Син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно мешкає в Російській федерації, онука ОСОБА_4 знаходиться на роботі за кордоном (а.с. 23). Всі зареєстровані члени сім'ї готові знятись з реєстраційного обліку для отримання позивачем субсидії на ЖКП, проблема виникла тільки з онуком ОСОБА_2, місце знаходження якого за твердженнями позивача не відоме.
Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив або заперечення проти позову не надав.
Третя особа, Управління державної міграційної служби України в Сумській області, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, не забезпечила явку свого представника в судове засідання, відзив або заперечення проти позову не надала.
Третя особа, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради, надала суду заяву з проханням розглянути справу без участі її представника, відзив або заперечення проти позову не надала.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 15.06.1989 р. ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: м. Суми, вул.. Короленка, б.40.
Відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 19.10.2018 р. у вищевказаному будинку зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Однак за твердженнями позивача ОСОБА_2 з 2012 р. за вищевказаною адресою не проживаєі місце його знаходження позивачу не відоме.
Судом встановлено, що за поясненнями свідків - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в останній рік відповідач не проживає у вищевказаному будинку. Свідок ОСОБА_8, суду пояснила, що ОСОБА_2 казав, при ній, що поїде на роботу в м. Київ.
Свідки стверджували, що їм не відомо, що члени родини, в тому числі рідні дід та баба, а також батько відповідача який мешкає в тому ж саме будинку де і позивач звертались до ОВС з метою розшуку онука, стосовно якого вони не мають ніяких відомостей про його місцезнаходження.
Правовідносини між сторонами витікають із здійснення права власності і регулюються Цивільним кодексом України.
Згідно з ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Ст.391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Суд констатує, що правова позиція Європейського суду з прав людини відповідно до пункту 1 статті 8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює, насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла. Це покладає на Україну в особі її державних органів позитивні зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення у справі Powell and Rayner v. the U.K., 21.02.90). Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення в справі Gillow v. the U.K., 24 листопада 1986 року), так і на наймача (рішення в справі Larkos v. Cyprus, 18.02.99).
Член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік.
До поважних причин закон відносить строкову службу в армії, навчання, робота за кордоном, лікування, тривалі відрядження, тощо. Власник житла і член його сім'ї можуть домовитись про інші умови припинення права користування житлом.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 6 Постанови КМУ від 27 квітня 2018 р. № 329, житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), за умови перебування члена домогосподарства або когось із членів їхньої сім'ї за кордоном понад 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи та відсутності доходів, права на призначення субсидії сім'я не має, в тому числі за рішенням комісії. Але, якщо за кордоном понад 60 днів перебуває пенсіонер, який отримує в Україні пенсію, або особа, яка отримує в Україні, наприклад, допомогу при народженні дитини, - родина, членом якої є зазначені особи, матиме право на субсидію. До 60-денного періоду перебування за кордоном не враховуються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Суд відзначає, що за поясненнями самого позивач під час судового розгляду в його будинку зареєстровані два члена його сім'ї - ОСОБА_4 та ОСОБА_2 які фактично перебувають на заробітках за кордоном, а ОСОБА_2 періодично виїздить на заробітки за кордон.
Вирішуючи питання по суті позовних вимог суд враховує і правову позицію Верховного Суду, який розглядаючи справу про втрату права користування житловим приміщенням особи, яка з 2013 року не проживала у спірній квартирі прийшов до висновку, що тимчасова відсутність особи за місцем проживання у зв'язку з працевлаштуванням в іншому місті сама по собі не свідчить про постійну її відсутність, як підставу втрати права на житло (ВС/КЦС, справа № 644/10619/15-ц, 24.09.18).
Оскільки судом достовірно встановлено, що відповідач виїхав із зареєстрованого місця проживання з метою знайти відповідну роботу, його найближчі родичі - батько, дід та баба не надали доказів стосовно вжиття заходів для встановлення його місцезнаходження, визнання його втратившим право користування житловим приміщенням необхідно для отримання позивачем житлової субсидії, житлова субсидія відповідно до приписів Постанови КМУ від 27 квітня 2018 р. № 329 не призначається в разі перебування члена домогосподарства або когось із членів їхньої сім'ї за кордоном понад 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення субсидії, позивач не навів належних та допустимих доказів, що відповідач перестав бути членом його сім'ї та способом захисту обрав посилання на ч.2 ст. 405 ЦК України - відсутність відповідача-члена сім'ї в спірному житловому приміщенні понад строки встановленими в законі без поважних причин, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки відповідач є членом сім'ї власника будинку, перебуває поза місце реєстрації з метою роботи, що є поважною причиною відсутності за місцем реєстрації, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 12, 13, 141, 206 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 369, 391, 405 ЦК України, ст.41 Конституції України, суд -
вирішив:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління державної міграційної служби України в Сумській області, Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 26.02.2019 р.
Суддя Б.В. Хитров