21 червня 2007 р.
№ 3/161-11/145
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги релігійної громади Української Греко-Католицької церкви, с. Кульчиці Самбірського району Львівської області (далі - релігійна громада УГКЦ)
на рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2005 та
на “ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04 квітня 2007 р. № 3/161-11/145 у зв'язку з нововиявленими обставинами»
зі справи № 3/161-11/145
за позовом Самбірської районної державної адміністрації, м. Самбір Львівської області
до релігійної громади Української автокефальної православної церкви с. Кульчиці, с. Кульчиці Самбірського району Львівської області
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2005 у задоволені позову відмовлено.
Релігійною громадою УГКЦ (яка не була учасником судового процесу в даній справі) подано до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 29.03.2007 на зазначене рішення.
Ухвалою названого апеляційного господарського суду від 04.04.2007: в задоволенні клопотання релігійної громади УГКЦ про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу і додані до неї матеріали повернуто скаржникові.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України б/н від 22.05.2007 релігійна громада УГКЦ, з посиланням, зокрема, на статті 53, 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) просить:
- “поновити строк на звернення до суду і оскарження за нововиявленими обставинами, оскільки громада УГКЦ не була залучена до справи № 3/161-11/145 від 17.05.2005р. і не могла оскаржувати даного рішення»;
- “скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2005р. справа № 3/161-11/145»;
- “прийняти окрему ухвалу щодо дій працівників пошти с. Кульчиці по факту підробки дат на рекомендованих листах і затримка вручення судової кореспонденції з запізненням на 35 днів»;
- “прийняти нове рішення, яким зобов'язати Самбірську районну державну адміністрацію повторно виконати рішення № 88 Львівської обласної ради від 18.02.92р.»
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов таких висновків.
У скарзі релігійної громади УГКЦ, по суті, об'єднано два процесуальних документа: заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2005 і касаційну скаргу на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007 з даної справи.
Стосовно вимог релігійної громади про перегляд за нововиявленими обставинами згаданого рішення місцевого господарського суду слід зазначити таке.
Відповідно до статті 112 ГПК України, на яку й посилається заявник, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
За приписом частини першої статті 114 названого Кодексу рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.
Отже, перегляд за нововиявленими обставинами рішення, прийнятого місцевим господарським судом, може бути здійснено виключно цим же судом, а не в касаційному порядку.
До того ж згідно з частиною першою статті 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами тільки за заявою сторони або поданням прокурора. З матеріалів справи вбачається, що релігійна громада УГКЦ не була стороною в даній справі, а отже, її не наділено правом на подання відповідної заяви. Про це йдеться і в підпункті 3.5 пункту 3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами».
Наведене виключає можливість прийняття та розгляду скарги релігійної громади УГКЦ у частині перегляду за нововиявленими обставинами рішення місцевого господарського суду, а тому в цій частині слід відмовити у прийнятті даної скарги.
З приводу оскарження ухвали апеляційного господарського суду від 04.04.2007 Вищий господарський суд України відзначає, що:
- відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права;
- в касаційній скарзі релігійної громади УГКЦ не зазначено, в чому полягає суть порушення або неправильне застосування законодавства апеляційним господарським судом у винесенні згаданої ухвали, які конкретно норми матеріального чи процесуального права порушено або неправильно застосовано цим судом і яким чином таке порушення або неправильне застосування вплинуло на юридичну оцінку господарським судом обставин справи;
- більш того, касаційна скарга не містить й жодних вимог релігійної громади УГКЦ стосовно оскаржуваної ухвали; усі вимоги зазначеної скарги стосуються тільки рішення місцевого господарського суду;
- згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;
- з урахуванням викладеного касаційна скарга в частині оскарження ухвали апеляційного господарського суду від 04.04.2007 підлягає поверненню Вищим господарським судом України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито» сплачене релігійною громадою Української Греко-Католицької церкви згідно з квитанцією від 19.02.2007 № 3 державне мито в сумі 42, 50 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись пунктом 6 частини першої і частиною другою статті 1113, статтями 112, 113, 114 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Відмовити у прийнятті касаційної скарги релігійної громади Української Греко-Католицької церкви у частині, що стосується рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2005 зі справи № 3/161-11/145.
2. Не приймати до розгляду і повернути касаційну скаргу релігійної громади Української Греко-Католицької церкви в частині, що стосується ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2007 зі справи № 3/161-11/145.
3. Повернути релігійній громаді Української Греко-Католицької церкви державне мито в сумі 42, 50 грн. Видачу довідки на повернення державного мита доручити господарському суду Львівської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов