Справа № 643/12211/18
Провадження № 2-о/643/56/19
20.02.2019 р. м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Харченко А.М.
за участю секретаря - Горборукової М.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківської області 25 листопада 1992 року на ім'я ОСОБА_3 належить ОСОБА_4, померлому 16 листопада 2017 року. В обгрунтування заяви посилається на ті обставини, що 16 листопада 2017 року помер його батько ОСОБА_4. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківської області 25 листопада 1992 року, йому належав житловий будинок в с. Старовірівка по вул. 50 років Жовтня, 78. Ця нерухомість входить у склад спадкового майна після смерті батька заявника, а останній є спадкоємцем першої черги за законом. Однак у даному документі прізвище батька спотворене і зазначене як Дубравін замість правильного ОСОБА_4. Ця обставина є перепоною для оформлення заявником своїх спадкових прав після смерті батька. Свідоцтво про право на спадщину від 25 листопада 1992 року було видане на підставі заповіту бабусі заявника - матері його батька ОСОБА_5. Крім того, у нотаріальній конторі була визнана допущена нотаріусом помилка, навіть зроблене намагання її виправити, при чому тим же нотаріусом ОСОБА_6, яка зробила помилку, але печатка нотконтори змінилася, виправлення є нелегітимним.
Представник заявника - адвокат ОСОБА_7 направила суду заяву, в якій вимогу ОСОБА_1 підтримує у повному обсязі. Справу просила слухати без заявника, його представника і без фіксації протоколу судового засідання за допомогою технічних засобів.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 направила суду відзив, в якому вимоги ОСОБА_1 визнає і підтримує у повному обсязі. Підтверджує, що свідоцтво про право спадщини за заповітом від 25.11.1992 р. належить її чоловікові ОСОБА_4, який помер 16 листопада 2017 року. У вказаному документі прізвище померлого спотворено і не правильно вказано як «Дубравін». Вона, дружина померлого, як і ОСОБА_1 - його син, належить до спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 Ніякого спору з заявником по даній справі відносно спадщини не мають. Справу просила розглядати без її участі, заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 16 листопада 2017 року у віці 75 років помер ОСОБА_4, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть (а.с. 15).
Батьками заявника є ОСОБА_4 та ОСОБА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про народження (а.с.16)
Згідно з копією Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19 березня 1998 року Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, реєстраційний № 5-98-120233, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 14).
Однак, згідно з Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківської області 25 листопада 1992 року, ОСОБА_3, який проживає в м. Харкові, по пр-кту Тракторобудівників № 100в, кв. 37 належить житловий будинок в с. Старовірівка по вул. 50 років Жовтня, 78.
Суд вважає доведеним факт, що Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківської області 25 листопада 1992 року на ім'я ОСОБА_3 належить ОСОБА_4, померлому 16 листопада 2017 року.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадкових прав після смерті батька.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 264-265, 268, 315, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт, що Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківської області 25 листопада 1992 року на ім'я ОСОБА_3 належить ОСОБА_4, померлому 16 листопада 2017 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено 27 лютого 2019 року.
Суддя Харченко А.М.