Справа № 199/8922/18
(1-кс/199/539/19)
27.02.2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, не працює, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
Відповідно до клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке надійшло до суду 27.02.2019 року, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у тому, що 07.11 2018 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, пішки прибув до будинку АДРЕСА_2 , де на парковці біля вказаного будинку побачив автомобіль білого кольору марки «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 .
Знаходячись біля автомобіля білого кольору марки «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_1 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник конфлікт, у ході якого у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження останньому.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 наказав ОСОБА_7 вийти з авто, який на той час перебував на передньому водійському сидінні. Не бажаючи продовжувати конфлікт, ОСОБА_7 виконав вимоги ОСОБА_5 та вийшов із свого автомобіля на вулицю. В цей час ОСОБА_5 , знаходячись у вказаному місці у вказаний час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на відстані витягнутої руки від ОСОБА_7 , дістав із своєї кишені предмет схожий на ніж та утримуючи його в правій руці за рукоятку, справа наліво наніс один удар в область грудної клітини ОСОБА_7 зліва. Проте, ОСОБА_7 , зробивши крок назад, уник нанесеного ОСОБА_5 удару.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , діючи умисно, розуміючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знову наблизився до ОСОБА_7 та наніс іще один удар справа наліво предметом схожим на ніж, в область грудної клітини зліва. Від отриманого удару ОСОБА_7 відчув різку біль, схопився своїми руками за лівий бік та сів на переднє водійське сидіння автомобіля білого кольору марки «Рено Меган», д.н.з. НОМЕР_1 .
Не зупиняючись на досягнутому, ОСОБА_5 підбіг до сидячого в автомобілі ОСОБА_7 та через відкриті двері наніс не менше десяти ударів кулаками обох рук в область голови та тулубу останнього.
У результаті злочинних дій ОСОБА_5 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №26 від 03.01.2019 року, у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця на рівні 8 міжребір'я ліворуч по середній пахвовій лінії (на 17 сантиметрів ліворуч від умовно середньої лінії тіла, та на 122 см. від підошовної поверхні стопи). За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно з п. 2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень».
Після цього ОСОБА_5 , вважаючи свої злочинні дії доведеними до кінця, з місця вчинення ним кримінального правопорушення зник.
08.11.2018 року даний факт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040630002029 із правовою кваліфікацією, передбаченою ч.1 ст.121 КК України.
23.11.2018 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заочно повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідчать наступні докази:
?витяг з ЄРДР щодо реєстрації кримінального провадження №12018040630002029;
?заява про вчинення кримінального правопорушення від 07.11.2018 року;
?протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 08.11.2018 року;
?протокол огляду місця події від 08.11.2018 року;
?протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.11.2018 року;
?протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 08.11.2018 року;
?протокол проведення слідчого експерименту від 10.11.2018 року;
?висновок судово-медичної експертизи № 26 від 03.01.2019 року.
Так, 27.11.2018 року було винесено постанову про зупинення досудового розслідування у зв'язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_5 та його оголошено у розшук.
Відповідно до рапорту о/у СКП АНД ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , 27.02.2019 року було встановлено місце знаходження підозрюваного ОСОБА_5 та у подальшому він був затриманий у порядку ст. 207 КПК України.
Таким чином, існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 2 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання (п.1 ч.1 ст.177 КПК України); незаконно впливати на потерпілого та свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України); може перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином (п. 4 ч. 1 ст.177 КПК України); може вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Про наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років.
ОСОБА_5 офіційно ніде не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, а тому є наявність ризиків того, що підозрюваний може перешкоджати здійсненню кримінального провадження іншим чином та у своїй сукупності дає ґрунтовні підстави вважати, що останній може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також перебуваючи на волі без обмеження пересування може намагатися впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки на теперішній час не проведені усі необхідні для встановлення істини по справі слідчі та процесуальні дії.
Також ОСОБА_5 за віком та станом здоров'я не вимагає постійного нагляду сімейного чи іншого спеціалізованого лікаря, що виключає для нього необхідність залишати місце проживання без попередження правоохоронних органів у невстановлений проміжок часу.
У судовому засіданні прокурор та слідчий просили задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину не визнав, просив застосувати інший захід, не пов'язаний з триманням під вартою та пояснив, що він офіційно працює юристом у ТОВ «Кондор-н», із 2012 року одружений та має неповнолітню дитину від першого шлюбу - доньку ОСОБА_10 , 2006 року народження, яка проживає зі своєю матір'ю, однак він матеріально утримує дитину. Неодноразово він з листопада 2018 року виїздив за кордон та йому нічого не було відомо про пред'явлену підозру та розшук, його мати ОСОБА_11 не повідомляла йому про те, що їй був вручений будь-який документ працівниками поліції. На теперішній час його мати є інвалідом другої групи та потребує догляду, а оскільки він є її єдиною дитиною, то може забезпечити певний догляд. Також не спростовував тієї обставини, що з матір'ю проживає разом вітчим, який раніше працював у карному розшуку. Додатково зазначив, що він оплатив лікування потерпілого ОСОБА_7 та відвідував його у лікарні.
Захисник ОСОБА_6 просив застосувати інший захід, не пов'язаний з триманням під вартою та пояснив, що ОСОБА_5 офіційно працює юристом у ТОВ «Кондор-н», одружений та має на утриманні неповнолітню дитину від першого шлюбу - доньку ОСОБА_10 , 2006 року народження. Усі докази надати не вдалося через недостатність часу. ОСОБА_5 органами слідства не була офіційно пред'явлена та вручена підозра, а його мати ОСОБА_11 не повідомляла свого сина про отримання повідомлення через юридичну необізнаність. Прокурором не доведені ризики, які б свідчили про необхідність обрання запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 вважаю необхідним задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до Витягу з ЄРДР за №12018040630002029 внесені відомості про те, що 07.11.2018 року до АНД ВП ДВП надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа 07.11.2018 року близько 21:30 на парковці на перехресті вул.Калинової та пр. Слобожанського у м.Дніпрі, спричинила тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки, поранення лівої легені гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає по АДРЕСА_3 (ЖЄО 38671). Повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було здійснене слідчим СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_12 заочно, щляхом повідомлення матері ОСОБА_5 - ОСОБА_11 , якій 23.11.2018 року о 12-10 год. вручена копія повідомлення про підозру, та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки.
27.11.2018 року слідчим СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 винесена постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 та постановою від 27.11.2018 року було зупинено досудове розслідування.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 5 частини першою статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , необхідно звернути увагу на рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», яким встановлено, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
У справі «Смірнов проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
За таких обставин вважаю, що клопотання та матеріали, надані слідчим ОСОБА_4 доводять про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та підтверджується доказами у кримінальному провадженні у їх сукупності, а також показаннями самого підозрюваного слідчому судді, де він зазначив про те, що надавав матеріальну допомогу потерпілому в лікарні та оплачував його лікування, не спростовуючи при цьому скоєння злочину.
Пояснення підозрюваного та його захисника ОСОБА_13 стосовно офіційного працевлаштування ОСОБА_5 , перебування у зареєстрованому шлюбі та знаходженні на його утриманні малолітньої дитини ОСОБА_10 , 2006 року народження, не підтверджуються жодними доказами, окрім усних пояснень. Та обставина, що мати ОСОБА_5 - ОСОБА_11 є інвалідом другої групи та потребує догляду з боку єдиного сина, також не підтверджено доказами та спростовується поясненнями, з яких вбачається, що разом зі ОСОБА_11 проживає її цивільний чоловік. Окрім цього, жодними доказами не доводиться і факт неповідомлення матір'ю підозрюваного ОСОБА_11 свого сина ОСОБА_5 про вручення їй підозри, зважаючи на те, що ОСОБА_5 суду пояснив про своє постійне єдине місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за якою згідно з ухвалою слідчого судді проводився обшук.
У судовому засіданні ОСОБА_5 також пояснив, що йому було відомо зі слів матері про існування «якихось проблем» з правоохоронними органами, у зв'язку з чим він доручив з'ясувати це питання своєму адвокату, який недобросовісно поставився до своїх обов'язків. При цьому не повідомив ані прізвище свого адвоката, ані часу укладання з ним угоди.
Вищевказане свідчить про те, що ОСОБА_5 , маючи вищу юридичну освіту та будучи обізнаним про кримінальне та кримінальне-процесуальне законодавство в Україні, навмисно не з'являвся за місцем свого проживання та переховувався від органів поліції, що у цілому свідчить про наявність вказаних у клопотанні ризиків.
Клопотання та матеріали, надані слідчим, свідчать про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем реєстрації не проживає, про місце свого мешкання та місце перебування органи слідства та суд не повідомляє та може переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п.1 ч.І ст.177 КПК України), може вчинити новий злочин (п. 5 ч.І ст.177 КПК України), та може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, (п.5 ч.І ст.177 КПК України).
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходив з того, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалий час перебував у розшуку, переховуючись від слідства.
Згідно з п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Суд враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст 121 КК України, що пов'язано з насильством, та згідно з висновком судово-медичної експертизи №26 від 03.01.2019 року, у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця на рівні 8 міжребір'я ліворуч по середній пахвовій лінії (на 17 сантиметрів ліворуч від умовно середньої лінії тіла, та на 122 см. від підошовної поверхні стопи). За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно з п. 2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень». У зв'язку з цим суд вважає не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Амур-Нижньодніпровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб строком до 27.04.2019 року включно.
Ухвала набирає чинності негайно.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: