Справа № 761/40962/18
Провадження №1-кп/761/2250/2018
іменем України
15 лютого 2019 року місто Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , в приміщенні суду під час відкритого судового розгляду кримінального провадження (відомості внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 4 жовтня 2018 року за № 12018100120001028) по обвинуваченню
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Федорівка Херсонської області, громадянина України, з базовою середньою освітою, офіційно неодруженого (перебуває у цивільному шлюбі), який офіційно не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 15.06.2006 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 1 рік; 20.11.2007 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; 28.05.2012 Дніпровським районним судом м. Херсона за ч. 2 ст. 185 КК України, до обмеження волі на строк 2 роки; 30.03.2017 Херсонським міським судом Херсонської області за ч. 2 ст. 185 КК України, до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки (17.11.2017 застосовано Закон України «Про амністію в 2016 році» - звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі);
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
04 жовтня 2018 року, о 8 годині 40 хв., обвинувачений ОСОБА_4 , будучи особою, раніше судимою за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, отже діючи повторно, перебуваючи у вагоні електропотяга на перегоні між станціями метрополітену “Університет-Театральна” КП “Київський метрополітен” у м. Києві, переслідуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, наблизився до потерпілої ОСОБА_7 , яка мала при собі сумку. Далі, відкривши згадану сумку, обвинувачений ОСОБА_4 таємно викрав з неї гаманець з грошовими коштами в сумі 273 грн., та поклав його під власну куртку, після чого, отримавши можливість розпорядитися цим майном, направився до виходу з вагону електропотяга, де був затриманий працівниками поліції.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та пояснив, що 4 жовтня 2018 року, приблизно о 8 годині 40 хв., перебуваючи у вагоні електропотяга на перегоні між станціями метрополітену “Університет-Театральна”, він наблизився до потерпілої ОСОБА_7 , та, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив сумку, яку тримала потерпіла, звідки витягнув гаманець, де знаходились грошові кошти, після чого поклав вказаний гаманець під свою куртку, а пізніше, коли направився до виходу з вагону, був затриманий працівниками поліції.
Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, то такі його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд бере до уваги і визнає обставинами, які пом'якшують покарання - його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Також, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує те, що він на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, в судовому засіданні негативно оцінив власну протиправну поведінку, в подальшому пообіцяв не порушувати закон, при цьому потерпіла не заявляла будь-яких претензій до нього, і на суворому покаранні не наполягала, поклавшись при вирішенні даного питання на розсуд суду, а тому, на думку суду, є можливість обмежитись обвинуваченому ОСОБА_4 мінімальним розміром обраного покарання.
В той же час, беручи до уваги, що ОСОБА_4 має схильність до протиправної поведінки, про що зокрема вказують численні факти притягнення останнього до кримінальної відповідальності та відбуття реальних мір покарання за вчинені злочини, при визначенні відповідного виду покарання, суд вважає необхідним обрати йому найбільш суворий вид покарання, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за який призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання та перебування під вартою, а саме з 4 жовтня 2018 року.
До набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - залишити без змін, з утриманням останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1