Справа № 761/46510/18
Провадження № 1-кс/761/31573/2018
06 грудня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 181 000 400 005 42 у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лисичанськ Луганської обл., громадянин України, українець, з середньою технічною освітою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , судимий:
-у 2015 році Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений у 2017 році умовно-достроково;
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про продовження строку домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 12.07.2018 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої останній, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичного засобу - метадону, перебував за адресою: м. Київ, вул. Алма -Атинська, 39-А, де отримавши від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 900 грн., та передав останньому два поліетиленові згортки чорного кольору, в яких містився наркотичний засіб - метадон, масою 0,247 г.
Згідно з висновком експерта від 22.06.2018 № 11-2/3469 надані на дослідження кристалічні речовини білого кольору масами 0,180 г та 0,173 г. містять метадон (фенадон), який є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, та дифенгідрамін (димедрол), що є сильнодіючим лікарським засобом. Загальна маса метадону (фенадону) у наданих на дослідження речовинах становить 0,247 г.
Шевченківським районним судом м. Києва 05.09.2018 до ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, строк якого продовжений до 07.12.2018.
Постановою першого заступника прокурора міста Києва від 04.12.2018 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжений до шести місяців, тобто до 12.01.2019.
У зв'язку з тим, що завершити досудове розслідування до зазначеного строку неможливо через необхідність виконання низки процесуальних дій та у зв'язку з існуванням ризиків переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення, просив продовжити строк дії вищевказаного запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання, просили тільки змінити час перебування підозрюваного під домашнім арештом.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений у порядку, передбаченому ст. 199 КПК.
Відповідно до ст.199 КПК на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують подальше утримання особи під домашнім арештом, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, та передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак інкримінованого йому правопорушення.
У силу ч.3 ст.199 КПК при вирішенні питання щодо продовження дії домашнього арешту слідчий суддя має встановити наявність обставин, що свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики.
Згідно з попереднім рішенням слідчого судді про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 цього запобіжного заходу як ризик неправомірної процесуальної поведінки останнього зазначена ймовірність переховування його від органу досудового розслідування та вчинення іншого кримінального правопорушення .
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Бекчієв проти Молдови» зазначив, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що наявність у підозрюваного постійного місця мешкання, сім'ї та малолітньої дитини на утриманні, певним чином мінімізує вказаний вище ризик, однак повністю його не виключає.
Співставлення негативних наслідків переховування у вигляді можливого ув'язнення підозрюваного у майбутньому з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводить, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, враховуючи характер інкримінованих діянь, які вчинені з корисливих мотивів, факт того, що підозрюваний не працевлаштований, офіційного та стабільного джерела доходів не має, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було основним способом заробітку, отже ризик того, що ОСОБА_4 може продовжити злочинну діяльність є реально існуючим.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що певні ризики, які існували раніше, продовжують існувати і на теперішній час.
Крім того, підставою для продовження дії запобіжного заходу є неможливість завершення досудового розслідування упродовж дії попередньої ухвали про тримання особи під домашнім арештом.
Як випливає з доводів прокурора, у кримінальному провадженні необхідно провести низку процесуальних дій, зокрема, розсекретити всі матеріали проведених у ході досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій, оголосити стороні захисту про закінчення досудового розслідування, надати останній доступ до матеріалів досудового розслідування та скласти обвинувальний акт.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Згідно з постановою першого заступника прокурора м. Києва від 04.12.2018 строк досудового розслідування продовжений до шести місяців, тобто до 12.01.2019.
Відповідно до ч.6 ст.181 КПК у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, сукупний строк вказаного запобіжного заходу не може перевищувати шести місяців.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під домашнім арештом по 12 січня 2019 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки:
-не залишати місце постійного мешкання за адресою - АДРЕСА_1 , з 21 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. наступного дня;
-прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні із встановленою періодичністю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1