21 червня 2007 р.
№ 37/12-07 (52/251-06)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. -головуючого (доповідача),
Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача -
відповідача -
розглянувши у відкритому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства "Мрія"
на ухвалу від 7 лютого 2007 року господарського суду Харківської області
та постанову від 10 квітня 2007 року Харківського апеляційного господарського суду
у справі
№ 37/12-07
за позовом
Приватного підприємства "Мрія"
до
ВАТ "Діпрозаводтранс"
про
пролонгацію дії договору оренди,
Ухвалою господарського суду Харківської області від 7 лютого 2007 року (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2007 року ухвалу суду залишено без змін.
У касаційній скарзі приватне підприємство "Мрія" просить вказані рішення суду скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до місцевого господарського суду з заявою про забезпечення позову, позивач не зазначив в ній обгрунтування необхідності забезпечення позову, що полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову та адекватність засобу забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевий господарський суд відмовив в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, в якій позивач просив заборонити відповідачу здійсняти дії направлені на передачу в оренду приміщення третім особам; заборонити відповідачу здійсняти дії направлені на перешкоду експлуатації комунальних послуг, в тому числі заборонити відповідачу відключати електроенергію та водопостачання в нежитлових приміщеннях, а також заборонити відповідачу здійсняти дії направлені на перешкоду користуванні іншими комунальними послугами, а в разі встановлення фактів обмежень зобов'язати ВДВС Ленінського району усунути такі перешкоди; заборонити здійснювати дії направлені на відчуження нежитлових приміщень.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив змінити договір оренди №1/30 від 29.12.2003 року з пролонгацією дії на десять років, з правом користування нежитловими приміщеннями загальною площею 218 кв. м у будівлі ВАТ "Діпрозаводтранс", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.Енгельса,29-А.
Суд вважає, що відмовляючи в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не вмотивовано, яким чином вжиття таких заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у даній справі, не доведений належним чином той факт, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Тому, суд вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції прийняті з врахуванням всіх обставин справи і є такими, що підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Ухвалу господарського суду Харківської області від 7 лютого 2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2007 року залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Мрія" -без задоволення.
Головуючий В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко