13 червня 2007 р.
№ 2-5/16577-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Кравченко Є.Д.
від відповідача: Попович І.Я.
від прокурора: Шумко Г.В.
розглянувши касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р.
у справі № 2-5/16577-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом Прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Відкритого акціонерного товариства "Фотон"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет"
про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним,
Прокурор Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Фотон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" про визнання договору купівлі-продажу майна від 15.11.2005р. № 43 недійсним, зобов'язання ТОВ "Вітмет" повернути ВАТ "Фотон" усе майно придбане за договором купівлі-продажу від 15.11.2005р. № 43.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2006р. (суддя М.П.Гаврилюк), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. (судді: В.В.Сотула, В.І.Гонтар, Г.К.Прокопанич), в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, заступник прокурора Автономної Республіки Крим вніс касаційне подання, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу заступник прокурора Автономної Республіки Крим мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши касаційне подання, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим підлягає задоволенню частково.
Господарським судом встановлено:
28.03.1994р. позивачем видано наказ № 31-ДП “Про прийняття рішення про приватизацію майна, яке знаходиться в загальнодержавній власності.», за яким до переліку підприємств, що підлягають приватизації включено Сімферопольську виробничо-комерційну фірму “Фотон».
Наказом позивача від 08.04.1994р. № 193 було передано Фонду майна АР Крим повноваження щодо виконання вищезгаданого наказу позивача від 28.03.1994р. № 31-ДП стосовно приватизації підприємств, які знаходяться на території Автономної Республіки Крим.
Наказом Фонду майна АР Крим від 09.09.1997р. № 1482 на базі державного майна, орендованого організацією орендарів Сімферопольської виробничо-комерційної фірми “Фотон», було створено відповідача -Відкрите акціонерне товариство "Фотон".
Правила щодо приватизації майна, зданого в оренду встановлені ст. 17 Закону України “Про приватизацію державного майна», ч. 1 та ч. 2 якої встановлено: “Приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, крім невеликих державних підприємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств (далі - товариства), заснованих державними органами приватизації та орендарями.
Після затвердження плану приватизації засновники у десятиденний термін приймають рішення про створення товариства, затверджують його статут і у встановленому порядку подають документи до місцевого органу виконавчої влади для державної реєстрації товариства. Плата за реєстрацію товариства не справляється. Рішення про створення товариства є установчим договором.
При перетворенні орендних підприємств у відкриті акціонерні товариства його засновниками виступають з боку держави відповідний державний орган приватизації, а з боку орендаря - господарське товариство, створене орендарями.
До завершення продажу акцій, передбаченого планом розміщення акцій (планом приватизації), і перших загальних зборів акціонерів приватизованого підприємства керівництво підприємством покладається на адміністрацію орендного підприємства, що приватизується.»
Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, приватизація зданих в оренду цілісних майнових комплексів державних підприємств здійснюється шляхом продажу належних державі акцій відкритих акціонерних товариств, що засновані державними органами приватизації та орендарями. Проте, господарським судом попередніх інстанцій не було досліджено обставин щодо того чи було завершено приватизацію відповідача -Відкритого акціонерного товариства "Фотон" шляхом продажу акцій. Не було досліджено і обставини щодо того яким способом передбачено розміщення акцій Відкритого акціонерного товариства "Фотон" планом розміщення акцій. Не було досліджено господарським судом попередніх інстанцій і обставин щодо того на кого було покладено керівництво відповідачем -Відкритим акціонерним товариством "Фотон".
Згідно п. 1 Закону України “Про Державну програму приватизації» державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки (далі - Програма) визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України та відповідні заходи щодо виконання цієї Програми. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що державна програма приватизації визначає основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, відчуження відповідного майна, завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації.
Згідно п. 39 Закону України “Про Державну програму приватизації» план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним з моменту завершення продажу всіх акцій, передбачених планом приватизації (розміщення акцій) до продажу, та оформляється наказом відповідного державного органу приватизації. У разі закріплення у державній власності пакета акцій план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним за умови продажу всіх акцій, за винятком закріплених. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що виконання плану приватизації оформлюється наказом відповідного державного органу приватизації після завершення продажу всіх акцій, за винятком закріплених за державою. Проте, як вже було зазначено. господарський суд попередніх інстанцій не досліджував даної обставини, що має значення для правильного вирішення даного господарського спору.
Захист прав акціонерів у процесі приватизації передбачений п. 140 Закону України “Про Державну програму приватизації», згідно якої до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється: передавати майно в іпотеку; відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов'язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов'язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ; приймати рішення про реорганізацію ВАТ шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення; змінювати номінальну вартість або кількість акцій без зміни розміру статутного фонду ВАТ; приймати рішення про збільшення або зменшення статутного фонду, крім випадків збільшення статутного фонду на суму збільшення вартості власного капіталу товариства. Зазначені обмеження не поширюються на ВАТ, які перебувають у процесі реорганізації або реструктуризації. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено обмеження, яким визначено, що до виконання плану приватизації ВАТ, пакет акцій яких передбачаються закріпленню за правилами розділу VI цієї програми або розміщення 75 % акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється, зокрема, відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ, але це обмеження не поширюються на ВАТ, які перебувають у процесі реорганізації або реструктуризації.
Отже для вирішення даного спору, господарський суд попередніх інстанцій був зобов'язаний встановити відповідні обставини, від наявності чи відсутності яких залежить правильне вирішення даного спору.
Не було досліджено господарським судом і обставин щодо того на яку загальну суму та за якими договорами було продано майно відповідачем -Відкритим акціонерним товариством "Фотон" та яким органом даного відповідача було прийнято рішення щодо продажу майна та чи відповідає механізм прийняття даного рішення Статуту відповідача.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2006р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у справі № 2-5/16577-2006 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.