21 червня 2007 р.
№ 13/159-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:
Кочерової Н.О.
Васищака І.М.
Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову
від 20.03.2007
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 13/159-06
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до
відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"
про
за зустрічним позовом
стягнення 562 124,57 грн.
про зобов'язання провести зарахування зустрічних вимог у розмірі 495 000,11 грн.
за участю представників сторін:
від позивача Єнік Є.В. дов. № 370/10 від 29.12.2006
від відповідача Бойко О.П. дов. №1 від 03.01.2007
В червні 2006 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" про стягнення 562 124,57 грн., з який 495 000,11 грн. сума основного боргу, 46 582,98 грн. пеня, 13 925,31 грн. інфляційні, 6 616,17 грн. річні.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до укладеного 01.04.2005 між сторонами договору № 06/05-486 в квітні-грудні 2005 року поставила відповідачу природний газ в обсязі 72 535,389 тис. куб.м. на загальну суму 25 876 487,49 грн., за який останній розрахувався частково в сумі 25 381 487,38 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 495 000,11 грн.
В серпні 2006 року відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом про зарахування суми переплати по договору № 06/04-2811 від 31.12.2004 у розмірі 495 000,11 грн. на договір № 06/05-486 від 01.04.2005, тобто провести зарахування зустрічних вимог.
В обґрунтування зустрічних однорідних вимог зазначало, що відповідно до п.6.1 договору № 06/04-2811 від 31.12.2004 перерахувало платіжним дорученням № 26 від 28.03.2005 дочірній компанії 870 000 грн., у результаті чого розрахувалося за газ за березень 2005 року та здійснило переплату у розмірі 495 000,11 грн. за квітень. Відповідно до договору на постачання природного газу № 06/05-486 від 01.04.2005 ВАТ "Дніпропетровськгаз" має заборгованість у розмірі 495 000,11 грн., але листом № 11/17-1758 від 30.11.2005 просив зарахувати передплату у сумі 495 000,11 грн. по договору № 06/04-2811 від 31.12.2004 в розрахунки по договору № 06/05-486 від 01.04.2005.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2006 (суддя Рудь І.А.) по первісному позову в позовних вимогах відмовлено.
По зустрічному позову в позовних вимогах відмовлено.
Відмовляючи в первісному позові, господарський суд виходив з його необґрунтованості.
Відмовляючи в зустрічному позові, господарський суд зазначав, що зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося за заявою ВАТ "Дніпропетровськгаз" 30.11.2005 і його грошові зобов'язання перед ДК "Газ України" є припиненими на час розгляду спору судом.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.03.2007 (судді: Крутовських В.І. -головуючий, Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду і рішення господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2005 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (Покупець) укладено договір № 06/05-486 на постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу в 2005 році природний газ для потреб промислових споживачів, а останній в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що постачальник передає покупцю у квітні 2005 року газ в обсязі 12 000 000 куб.м. і згідно пункту 2.2 розподіл місячних обсягів газу здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового місячного обсягу. Кількість поставленого покупцю газу підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, які складаються уповноваженими представниками сторін до 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Ціна за 1 000,00 куб.м. газу, без урахування вартості транспортування газу по території України становить 327,30 грн., крім того ПДВ - 0%. Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу.
Додатковими угодами сторонами вносилися доповнення та зміни щодо обсягів поставленого природного газу та ціни за відповідний місяць.
Господарськими судами встановлено та актами приймання-передачі природного газу підтверджено, що, позивач поставив відповідачу за період з квітня по грудень 2005 року природний газ в обсязі 72 535,389 куб.м. на загальну суму 25 876 487,49грн.
При цьому, досліджено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем газу здійснив частково в сумі 25 381 487,38 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 495 000,11 грн.
Умовами укладеного між сторонами договору від 31.12.2004 №06/04-2811 відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" здійснило переплату позивачу в сумі 495 000,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням №26 від 28.03.2005.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 12.04.2005 № 11/17-683 відповідач звертався до керівництва позивача із заявою про зарахування грошових коштів у сумі 495 000,11 грн. у розрахунки по договору на постачання природного газу промисловим споживачам, укладеного між сторонами від 01.04.2005 за № 06/05-486.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування - це односторонній правочин. Його особливість полягає у тому, що воно може припинити відразу два зустрічних зобов'язання -при умові рівності розміру вимог.
Зарахуванням можуть припинятися тільки однорідні вимоги. Вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту. Не можна обов'язок надати послугу зарахувати в рахунок зустрічного обов'язку поставити товар. Звичайно зарахуванням припиняються грошові зобов'язання, оскільки гроші є в обігу як загальний еквівалент товарів, робіт, послуг.
Юридично неоднорідними є цивільно-правові вимоги про оплату поставлених товарів, виконаних робіт, наданих послуг з одного боку, і про стягнення неустойки за неналежне виконання зобов'язання, зустрічні вимоги зміст яких складає цивільно-правова відповідальність -відшкодування шкоди, сплата процентів і сум індексації заборгованості з іншого.
Отже, зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому, якщо сторони з метою проведення зарахування своєю угодою змінять предмет вимог (наприклад, оцінять речі, послуги тощо в грошах), то така однорідність не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України і зарахування буде неможливим; зрілість вимог, необхідно, щоб термін виконання зобов'язань вже настав, або був визначений моментом запитання, чи щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна вимагати в будь-якій момент; ясність вимог.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд погоджується з висновком судових інстанцій про те, що позивач мав прийняти грошові кошти у сумі 495 000,11 грн., сплачені відповідачем, як сплату по зобов'язаннях по спірному договору, відповідно до заяви відповідача.
Встановивши відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем, судові інстанції правомірно прийшли до висновку про безпідставність стягнення пені, штрафу, інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.
Отже, доводи скаржника викладені в касаційній скарзі щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, були предметом дослідження в судових інстанціях в результаті чого судом зроблено правомірний висновок про їх обґрунтованість.
За таких обставин, господарські суди дійшли правильного висновку про відсутність боргу відповідача перед позивачем і підставно застосували норми матеріального права, відмовляючи Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в задоволені позову.
Прийняті у справі судові рішення відповідають матеріалам справи та вимогам закону, підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову від 20.03.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 23.11.2006 господарського суду Дніпропетровської області у справі № 13/159-06 без змін.
Головуючий
Н.Кочерова
Судді:
І.Васищак
М.Черкащенко