Постанова від 20.06.2007 по справі 2/403

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2007 р.

№ 2/403

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривди Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Маханьков Д.Ю., Заброда С.М.

від відповідача: Семенюк С.В.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р.

у справі № 2/403 Господарського суду Луганської області

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

до Фірми "АВК"

третя особа Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

третя особа Закрите акціонерне товариство "Атек"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фірми "АВК" про стягнення штрафу за поставку неякісної продукції у розмірі 149166,67 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19.12.2006р. (судді: О.О.Сендляр, Б.В.Яресько, Є.Ю.Пономаренко), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. (судді: К.І.Бойченко, С.С.Єжова, О.Є.Медуниця), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2006р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Державне підприємство "Придніпровська залізниця" мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Державного підприємства "Придніпровська залізниця" підлягає задоволенню частково.

Господарським судом встановлено:

За договором доручення № ЦХП-06-04905-08 від 16.09.2005р., який укладено між позивачем і Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзапізничпостач", Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзапізничпостач" зобов'язалося від імені та за кошти позивача укласти договір на придбання одноківшевого екскаватора АТЕК-881 у кількості 1-ї одиниці виробництва ЗАТ "АТЕК" вартістю 895000грн. для потреб Криворізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ленінського комсомолу, 5а.

На виконання цього договору Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзапізничпостач" 08.07.2005р. уклало договір поставки № ЦХП-06-03105-01 з відповідачем.

22.09.2005р. Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на підставі договору доручення № ЦХП-06-04905-08 від 16.09.05, уклало додаткову угоду № 1 до договору поставки № ЦХП-06-03105-01 від 08.07.2005р., що укладений між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" та відповідачем.

На виконання умов договору поставки та відповідно до специфікації № 2 до договору, Відповідач поставив 1 екскаватор одноківшевий марки АТЕК-881 вартістю 895000грн. згідно з рознарядкою Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" від 22.09.2005 №ЦХП-2309, вантажоодержувачу -Криворізькому будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню Державного підприємства "Придніпровська залізниця".

За актом приймання-передачі від 03.10.2005р. Відповідач поставив, а позивач прийняв один екскаватор АТЕК-881 2005 року випуску, заводський номер 2577, двигун № 028713 загальною вартістю 895000грн.

При прийманні-передачі екскаватору претензій відносно якості, комплектності та наявної технічної документації Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління Державного підприємства "Придніпровська залізниця" не мало.

Розрахунки по договору доручення проводилися відповідно до наказів Укрзалізниці №251-Ц від 03.07.00 "Про порядок економічних відносин на залізничному транспорті України".

Гарантійний термін на продукцію (екскаватор) відповідно до п. 2.2 договору поставки № ЦХП-06-03105-01 від 08.07.2005р. складає 12 місяців з дня введення в експлуатацію або 1500 мотогодин (по першій події) з дати введення екскаватора в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту постачання.

17.11.2005р. екскаватор АТЕК-881 був введений в експлуатацію. На протязі гарантійного терміну, 09.03.2006р., при русі екскаватора по автошляху сталася зупинка екскаватора через вихід з ладу гідромотора приводу заднього мосту.

17.03.2006р. на адресу відповідача була направлена телеграма № 76 про виклик на 21.03.2006р. представника для усунення недоліків. Відповідач у встановлений термін не з'явився, відповіді на телеграму не надав і не вчинив будь-яких дій для виконання п. 2.7 договору поставки. Оскільки відповідно до телеграми відповідач не з'явився, 21.03.2006 була комісійно здійснена перевірка за участю компетентного представника громадськості, за результатами якої був складений рекламаційний акт № 1.

Як вже було зазначено, згідно з договором доручення № ЦХП-06-04905-08 від 16.09.2005р., укладеним між позивачем і Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзапізничпостач", останній взяв на себе зобов'язання від імені та за кошти позивача укласти договір на придбання одноківшевого екскаватора АТЕК-881 у кількості 1-ї одиниці виробництва ЗАТ "АТЕК" вартістю 895000грн. для потреб Криворізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ленінського комсомолу, 5а, а позивач виплатити плату за проведену роботу у розмірі 1,0 % від суми товару, що придбається.

Проте, встановивши дану обставину господарський суд попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не досліджував обставини щодо правового статусу Криворізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ленінського комсомолу, 5а та правові відносини між ним та позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, за договором доручення повірений зобов'язується здійснити юридичні дії від імені та за рахунок другої сторони і ці дії створюють цивільні права та обов'язки довірителя.

Проте, як вже було зазначено, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзапізничпостач" уклало угоду за дорученням позивача, але від свого імені.

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Отже, за договором комісії комісіонер за дорученням та за рахунок комітента зобов'язується вчинити правовчин від свого імені.

Згідно ч. 2 ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що за договором укладеним з третьою особою права та обов'язки набуває комісіонер навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв виконання договору.

Згідно ч. 4 ст. 1016 ЦК України у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.

Отже, комітент не має права пред'являти вимоги до особи, яка не виконала зобов'язання, якщо комісіонер не здійснить комітенту відступлення права вимоги до цієї особи, оскільки відступлення права вимоги призводить до заміни кредитора.

Проте, господарський суд дійшовши висновку, що позивачем безпідставно заявлено позов не встановив обставини щодо того, чи набув позивач права вимоги за договором поставки, що укладений між Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзапізничпостач" та відповідачем, що є порушення ст. ст. 32, 34, 36, 43 ГПК України щодо дослідження та оцінки доказів.

Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом порушено вищезгадані норми матеріального та процесуального права, то постановлені зазначеними судовими інстанціями у даній справі рішення підлягають скасуванню.

Межі перегляду справи в касаційній інстанції встановлені ст. 111-7 ГПК України, якою визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на те, що попередніми судовими інстанціями не було досліджено доказів та не встановлено обставини справи, які мають значення для правильного вирішення даного господарського спору, а касаційній інстанції таке право не надано, то справа підлягає направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Луганської області від 19.12.2006р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.02.2007р. у справі № 2/403 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Головуючий - суддя Кривда Д.С.

судді Жаботина Г.В.

Уліцький А.М.

Попередній документ
801328
Наступний документ
801330
Інформація про рішення:
№ рішення: 801329
№ справи: 2/403
Дата рішення: 20.06.2007
Дата публікації: 21.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір