Дата документу 26.02.2019
Справа № 320/10610/18
(2/320/1134/19)
«26» лютого 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Калугіної І.О.,
при секретарі - Горбань Н.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 18 листопада 2013 року у розмірі 17 616 грн. 90 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп., зазначаючи, що 18 листопада 2013 року з відповідачем був укладений кредитний договір, згідно якого він отримав від позивача кредит в сумі 2 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість, яка станом на 04 грудня 2018 року складає 17 616 грн. 90 коп., з яких: 804 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 1 667 грн. 54 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 829 грн. 68 коп. - заборгованість за пенею, а також 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 815 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відзиву не надіслав. Тому суд визнає його неявку неповажною, та, зі згоди позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і виплати проценти.
18 листопада 2013 року між сторонами був укладений кредитний договір, згідно якого відповідач отримав від позивача кредит в сумі 2 000 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок /а.с.10-27/.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір, що підтверджується його особистим підписом у заяві /а.с.10-27/.
Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг» передбачено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Крім того, відповідно до п. 2.1.1.5.5 «Умов та правил надання банківських послуг», позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, сплачувати відсотки за його користування, перевіряти платіжний ліміт, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Згідно п.2.1.1.5.7 «Умов та Правил надання банківських послуг» власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникненню офердтрафту.
Згідно п.2.1.1.5.6 «Умов та правил надання банківських послуг» у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку клієнт має виконати зобов'язання з повернення кредиту, виплати винагороди банку.
Відповідно до 2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушення позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш, ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, однак відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи, відповідач станом на 04 грудня 2018 року має заборгованість у розмірі 17 616 грн. 90 коп., з яких: 804 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 1 667 грн. 54 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 829 грн. 68 коп. - заборгованість за пенею, а також 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина), 815 грн. 09 коп. - штраф (процентна складова) (а.с.8,9).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь пені та штрафів суд виходить з наступного.
Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості.
У той самий час, умовами цього договору передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за правопорушення: порушення строків платежів за будь-яким грошовим зобов'язанням, передбаченим договором більш ніж на 30 днів (п. 2.1.1.7.6 Умов).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Така правова позиція висловлена у правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.
З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як штрафу, так і пені як різновидів неустойки є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафів є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини п'ятої статті 12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Дана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі за № 6-1120цс15.
З наданого розрахунку вбачається, що розмір збитків, які просить стягнути позивач, складається з заборгованості по тілу кредиту 804 грн. 59 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 1 667 грн. 54 коп., а всього становить 2 472 грн. 13 коп., а розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 13 829 грн. 68 коп.
Приймаючи до уваги, що заявлена сума пені значно перевищує суму збитків, суд вважає можливим застосувати правило ч.3 ст. 551 ЦК України про співмірність вимог із розміром заподіяних збитків, та зменшити суму пені до 2 472 грн. 13 коп.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 4 944 грн. 26 коп., з яких: 804 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 1 667 грн. 54 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 472 грн. 13 коп. - заборгованість за пенею.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 279-285 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 549, 551, 1054 ЦК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 2-й пров. Лінійний, буд. 8, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), місцезнаходження за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1-Д), суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 18 листопада 2013 року у розмірі 4 944 (чотири тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн. 26 коп., з яких: 804 (вісімсот чотири) грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом, 1 667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 54 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2 472 (дві тисячі чотириста сімдесят два) грн. 13 коп. - заборгованість за пенею, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят два) грн. 00 коп., а всього 6 706 (шість тисяч сімсот шість) грн. 26 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ: І.О.Калугіна