Дата документу 25.02.2019
Справа № 334/1447/19
Провадження № 1-кс/334/634/19
25 лютого 2019 року
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 12019080050000725, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, -
До слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя звернувся слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР під № 12019080050000725, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 22.02.2019 року до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, надійшов рапорт ЗКВ № 1 роти № 1 БПОП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про те, що 22.02.2019 року о 17 годині 45 хвилин було зупинено автомобіль FАW з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 з вантажем, а саме дровами загальним об'ємом 13 м. куб. з документацією на вантаж з ознаками підробки.
Так, 22.02.2019 року за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тиражна, 50 у зв'язку з невідкладністю та першочерговістю слідчої дії, з метою відшукання і вилучення знарядь злочину, інших предметів, які можуть мати значення для встановлення істини по досудовому розслідуванню до винесення ухвали слідчого судді, слідчим СВ Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_6 , було проведено огляд автомобіля FАW з державним номерним знаком НОМЕР_2 , в автомобілі виявлено фрагменти стволів дерев зі слідами спилу різного діаметру та довжини, однак відповідно до ТТ накладної № 7 від 22.02.2019 року у графі «відомості про вантаж» зазначено - «дрова - відходи» у кількості 13м. куб. що на думку слідчого органу не відповідає дійсності.
Окрім того, в наданих ФОП ОСОБА_7 товаротранспортних накладних відсутні відтиски будь-яких печаток та штампів, що дає підстави вважати про їх невідповідність та їх підробку.
Під час проведення огляду місця події було виявлено та вилучено, наступне:
-автомобіль FАW з державним номерним знаком НОМЕР_2 ;
-вантаж, а саме деревину об'ємом 13 м. куб.:
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;
-комплект ключів;
-ТТ накладна на вантаж:
-довідка рахунок.
Відповідно до запису внесеному до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль на умовах договору фінансового лізингу належить ТОВ «Авангард - Інвест».
На стадії досудового розслідування виникла необхідність забезпечення арешту та вилучення автомобілю FАW з державним номерним знаком НОМЕР_2 , свідоцтва про реєстрацію ТЗ, комплекту ключів до ТЗ. та вантажу у вигляді деревини, з метою встановлення походження вантажу, проведення необхідних судових експертиз по вилученій документації та з'ясування обставин по справі.
Слідчий просить накласти арешт на вказане майно.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
23.02.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 358 КК України (кримінальне провадження №12019080050000725).
Метою накладення арешту на вказане майно є збереження в тому ж вигляді, в якому воно перебуває після пригоди для виявлення слідів кримінального правопорушення (злочину) та проведення подальших судових експертиз щодо встановлення та з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 КПК України, а тимчасово вилучене майно має значення в якості речового доказу та є предметом правопорушення в кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, то на ТТ накладну на вантаж та довідку-рахунок слід накласти арешт.
Щодо накладення арешту на транспортний засіб марки FАW, д.н.з. НОМЕР_1 та деревину об'ємом 13 м. куб, суд вважає, що дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до витягу з ЄРДР від 23.02.2019 р. № 12019080050000725 кримінального правопорушення внесено правову кваліфікацію дії за ч. 1 ст. 358 КК України. Предметом злочину ст. 358 КК України є підроблене посвідчення або інший офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа. Отже, транспортний засіб FАW, д.н.з. НОМЕР_1 та деревина об'ємом 13 м. куб не є предметами даного кримінального правопорушення. Крім того, санкція ч. 1 ст. 358 КК України не передбачає конфіскації майна. Даних щодо цивільного позову, заявленого по справі також не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на товарно-транспортну накладну на вантаж № 7 від 22.02.2019 року; довідку-рахунок № 7 від 22.02.2019 року, які містять на собі сліди кримінального правопорушення.
В решті клопотання відмовити.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1