21 червня 2007 р.
№ 17/288-06-10061
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції
у справі
господарського суду Одеської області
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року
за позовом
відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції
до
першої державної виконавчої служби у Суворовському районі м. Одеси
про
стягнення коштів
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України у зв'язку із хворобою судді Савенко Г.В. склад колегії суддів у справі № 17/288-06-10061 призначеній до розгляду у складі - головуючий суддя -Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В., змінено та утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя -Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.
Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" подала клопотання про заміну відповідача його правонаступником.
У вересні 2006 року до господарського суду звернулось відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції з позовом до Першої державної виконавчої служби у Суворовському районі м. Одеси про стягнення збитків у сумі 9937, 49 грн., а саме індексу інфляції за період з 03.07.2002 року по 02.08.2006 року внаслідок бездіяльності Першої ДВС у Суворовському районі м. Одеси і перешкоді у виконанні рішення місцевого суду Суворовського району м. Одеси від 15.02.2002 року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.2007 року (суддя Зуєва Л.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року (судді Таценко Н.Б., Сидоренко М.В., Мишкіна М.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки в діях відповідача відсутні ознаки порушень вимог чинного законодавства, протиправність дій, вина останнього не встановлена чинним рішенням суду, неврахування позивачем при розрахунку індексу інфляції сплачених боржником коштів протягом 2005 -2006 років.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, неправильну правову оцінку обставин справи і просить рішення та постанову суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача збитків 9 937, 49 грн. індексу інфляції за період з 03.07.2002 року по 02.08.2006 року за порушення останнім вимог ст.ст. 4, 5, 25, 50, 55, 62 Закону України «Про виконавче провадження", ст. 21 Закону України «Про заставу" щодо проведення реалізації заставленого майна, посилаючись на підтвердження перелічених порушень постановою про результати перевірки виконавчого провадження № 74/07/2/2006 від 01.08.2006 року.
Суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що визначальною обставиною при вирішенні цього спору є встановлення: є чи не є постанова про результати перевірки виконавчого провадження № 74/07/2/2006 від 01.08.2006 року належним підтвердженням протиправної поведінки державного виконавця, що спричинила збитки, визначені статтею 86 Закону України «Про виконавче провадження".
Згідно ч. 2 ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. В свою чергу по ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи. Таким чином, саме незаконні рішення чи будь-які дії особи, яка спричинила шкоду, являються підставою для стягнення заподіяної шкоди, а визнання будь-яких дій чи бездіяльності незаконними, неправомірними чи протиправними здійснюється в судовому порядку.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали посилання позивача на постанову про результати перевірки виконавчого провадження від 01.08.2006 року № 74/07/2/2006 у якості належного доказу заподіяння збитків Першою ДВС у Суворовському районі м. Одеси безпідставними.
Крім того, позовні вимоги обґрунтовані закріпленням в ст.ст. 203, 440 ЦК УРСР принципу повного відшкодування збитків, згідно якому останні (пряма та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції, тобто одночасним застосуванням норм ЦК УРСР в редакції 1963 р., котрі встановлюють відповідальність за порушення зобов'язань і передбачають загальні підстави відповідальності за заподіяння шкоди. Однак вказані статті ЦК УРСР визначають різні підстави притягнення до відповідальності, не являються тотожними, у зв'язку з чим їх одночасне застосування являється неправомірним. Відповідальність за шкоду, заподіяну незаконними діями державних чи громадських організацій або їх посадовими чи службовими особами, є позадоговірною, тобто вона виникає внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а не з угод. Посилання позивача у касаційній скарзі, як на підстави стягнення матеріальної шкоди на ст. 86, 1166, 1173, 1174 ЦК України не є підставою для стягнення індексу інфляції.
Річні відсотки та інфляції передбачені ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, а не Державна виконавча служба, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Статтями 1166, 1173, 1174 ЦК України передбачено відшкодування позадоговірної матеріальної шкоди, а не індексу інфляції та річних відсотків.
За таких обставин, та враховуючи, що суд першої інстанції та апеляційний господарський суд дослідили всі наявні у справі матеріали, надали їм належну правову оцінку, у відповідності до чинного законодавства України відмовили у задоволенні позову, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Клопотання про заміну відповідача на правонаступника задовольнити.
Замінити відповідача "Перша державна виконавча служба у Суворовському районі м.Одеса на правонаступника "Перший відділ державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції м.Одеса".
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
І. Ходаківська