Справа № 199/9097/18
(1-кп/199/134/19)
27.02.2019 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпрі об'єднане кримінальне провадження за судовим №199/9097/18 (1кп/199/134/19) (кримінальні провадження №№12018040630001874, №12018040630002162) за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України,
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під вартою, обвинувачені та захисник заперечували та одночасно звернулися з клопотанням щодо зміни обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченому на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги, що відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання про продовження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки застосування до обвинувачених більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно рішення ЄСПЛ у справі «Лабіта проти Італії від 06.04.2000» тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи.
У своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, та ризик ухилення обвинуваченого від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення.
Матеріали кримінального провадження доводять про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , яких повідомлено про підозру у скоєнні умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення проти власності, за яке законом у разі визнання винуватості, кожному з них, може бути призначено покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, які ніде офіційно на працювали, можуть скоювати нові злочини, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в минулому засуджувався за скоєння тих самих умисних злочинів проти власності, відносно нього Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за ч.3 ст.15 та ч.3 ст.185 КК України, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до ст.183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, при продовженні строку тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує необхідність виконання процесуальних рішень суду та запобіганню спробам ухилення обвинувачених від суду або переховування, скоювати злочини, що обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ще недопитані, тому позиція кожного з них відносно повідомленої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, суду невідома, недопитані потерпіли і свідки, на яких може бути здійснено вплив, якщо обвинувачені будуть перебувати на волі, що є винятковими підставами для продовження застосування обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у з зв'язку з викладеним та наявністю фактів про існування реального суспільного інтересу, який за належним врахуванням принципу презумпції невинуватості, виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи.
Керуючись ст.ст.331,369-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити раніше обраний запобіжний захід тримання під вартою у Державній установі виконання покарань (№ 4) управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Дніпропетровська (м.Дніпро), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м.Феодосія АРК, кожному з них, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 квітня 2019 року включно.
Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення для виконання, захиснику, представнику потерпілого - для відома.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає, а заперечення можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
Суддя: ОСОБА_1