Справа № 168/38/19
Провадження № 2/168/58/19
26 лютого 2019 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Назарука О.В.,
секретар судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в смт. Стара Вижівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем перебувала в зареєстрованому шлюбі з 27 жовтня 2016 року. Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 29 червня 2017 року шлюб було розірвано. Від даного шлюбу у них народився син ОСОБА_4, 05 липня 2012 року. Дитина повністю перебуває на її утриманні. Зважаючи на постійне підвищення цін на продукти харчування, товари першої необхідності, комунальні послуги, медикаменти їй важко самостійно забезпечувати потреби дитини. Вказує, що відповідач є фізично здоровою та працездатною особою, може утримувати дитину за станом свого здоров'я, крім того інших осіб на утриманні не має. Посилаючись на зазначені обставини, просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач подав відзив на позов в якому зазначив, що він визнає позов частково та просить стягувати з нього в користь позивачки 1000,00 грн. щомісячно з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач у підготовче засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує з викладених у ньому підстав, та просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, подав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов визнав, проти задоволення позову не заперечив. Крім того, у заяві зазначив, що є фізично здоровим, працездатним, інших осіб на утриманні не має.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони з 27 жовтня 2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 29 червня 2017 року було розірвано (аркуш справи 8) і від якого вони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, батьком в якому записаний відповідач ОСОБА_3 (аркуш справи 7).
ОСОБА_5 перебуває на утриманні матері (аркуш справи 33).
Відповідач є працездатним, крім спільних з позивачем дітей, інших утриманців немає.
Згідно з частиною 1 статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Таким чином, обрання способу стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі здійснюється саме за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до вимог статті 182 СК України, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, суд оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає встановленими наступні обставини: відповідач є працездатним, офіційно не працює, крім спільної з позивачем дитини, інших утриманців немає.
Крім того, суд враховує, що у відповідності до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.
Із заяви, поданої відповідачем до суду убачається, що відповідач позов визнав (аркуш справи 35 ). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позовних вимог відповідачам є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, оскільки в часі подана пізніше ніж подано відзив, у якому він частково визнавав позов, а тому таке визнання позову приймається судом.
Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року для дітей віком від 6 до 18 років - 2027 гривень.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем і визнаний відповідачем розмір аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно відповідає вимогам закону щодо мінімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а тому з відповідача слід стягувати аліменти у визначеному розмірі, починаючи з дати звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною повноліття.
За згодою сторін суд не допускає негайного виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що позивач при подачі позову була звільнена від сплати судового збору на підставі закону, відповідач, реалізувавши передбачене статтею 206 ЦПК України право, визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, то відповідно до вимог частини 1 статті 142 ЦПК України, пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача в дохід держави слід стягнути 50 відсотків судового збору - 384 грн 20 коп. судового збору.
Керуючись статтями 12, 81, 82, 133, 141, 142 198, 206, 259, 263, 264, 265, 273, 430 ЦПК України, статтями 180-182, 184, 191, 192 СК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2019 року (від дня подачі позову) і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_6