Справа № 199/7586/17
(2/199/1643/19)
Іменем України
29.11.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
судді: Скрипник О.Г.
при секретарі: Голубніченко В.О.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут», про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
В жовтні місяці 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут», про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування зазначив, що квартира АДРЕСА_1 належить йому ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/3 частини за кожним на підставі свідоцтва про право власності від 09.01.2007 року видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради.
Позивач зазначає, що відповідач ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» виставляє йому рахунки за постачання газу до всієї квартири, не враховуючи, що крім позивача в квартирі інших мешканців та власників, а також заборгованість за попередні роки.
Станом на 01.10.2017 року заборгованість за спожитий природний газ складає 1 684,83 грн., яку позивач не визнає та вважає, що заборгованість має бути розподілена рівними частинами між усіма співвласниками квартири.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати дії ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут», щодо нарахування заборгованості за спожитий природний газ неправомірними; зобов'язати ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» здійснити перерахунок нарахування за послуги газопостачання позивачу за період з січня 2014 року по жовтень 2017 року з урахуванням строків позовної давності.
В судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні викладених в позовній заяві, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву та просив в задоволені позовних вимог відмовити.
Заслухавши думку учасників судового процесу та дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/3 частини за кожним на підставі свідоцтва про право власності від 09.01.2007 року видане Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради.
ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут», як газопостачальне підприємство, надає споживачам виключно послуги з постачання природного газу, тобто, забезпечує споживачів ресурсом природного газу. При цьому, інші послуги, зокрема, облік газу, здійснює газорозподільне підприємство ПАТ «Дніпрогаз».
За адресою: м. Дніпро, вул. Червоного козацтва, буд. 22. кв. 60. відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я позивача ОСОБА_1, зареєстровано 3 (три) особи, встановлена одна плита газова (ПГ 4).
Нарахування Позивачу за послуги з постачання природного газу здійснюються за даними Оператора ГРМ, відповідно до норм споживання природного газу населенням, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2017р. №609 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів», у разі відсутності газових лічильників за відсутності гарячого водопостачання з 01.02.2016 р. - 18.08.2017 р. 4.4 м3 ; з 19.08.2017 р. - 9.8 м3 на людину в місяць, за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 15 до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. № 2494, у зв'язку із відмовою встановлення будинкового газового лічильника.
Інших норм для оплати природного газу, спожитого населенням без лічильника, чинним законодавством не визначено.
Розрахунки за послуги з газопостачання можуть провадитися на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) газу, визначений за підсумками місяця за договором розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний період.
Згідно п. З глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання. Споживач зобов'язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомити Оператором ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об'єкті.
Відповідно до п. 11 Правил постачання природно газу, затверджених Постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. за № 2496 (Правила постачання), постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за вільними цінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов'язками, яка встановлюється відповідно до законодавства та за умови наївності у побутового споживача укладеного і постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов.
Відповідно до п. 10 Правил постачання та п.11.6 Типовою договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. за № 2500, якщо за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу. У разі коли об'єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладатися один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений позивачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил.
Таким чином, позивач визнав та приєднався до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2016 року № 2500 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498, за рахунок вчинення відповідних дій самим позивачем, а саме, підтвердженням фактичного споживання та здійснення оплат за надані послуги з постачання природного газу.
З урахуванням викладеного, вимога позивача щодо зобов'язання ТОВ «Дніпропетровськгаз Збут» здійснити перерахунок нарахування за послуги газопостачання ОСОБА_1, за період з 1 січня 2014 року по жовтень 2017 року (включно) є необгрунтованою, оскільки, лише з 01.07.2015 р. відповідач наділений функцією постачання природного газу, у зв'язку з чим виникли відносини між позивачем та ТОВ «Дніпропетровській збут» з 01.07.2015 р.
Відповідно до частини першої та другої статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. При цьому співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (стаття 360 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ст. 64 Житлового кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору, а отже, зобов'язані виконувати умови договору в частині дотримання строків сплати за надані послуги з газопостачання. Тобто, позивач може скористатись своїм правом звернення до суду із позовом про стягнення з інших мешканців квартири, в регресному порядку, грошових коштів за будь-які отримані комунальні послуги.
Так як, позивач не довів порушення його прав та законних інтересів відповідачем, суд вважає позовні вимоги позивача є необгрунтовуваними та такими, що задоволенню не підлягають, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 64 ЖК України, ст.ст. 360, 358 ЦК України, ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут», про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя О.Г.Скрипник