Справа № 132/1234/17
Ухвала
Іменем України
"21" лютого 2019 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора Калинівської місцевої
прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 .
Обвинувачених: ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
Законних представників обвинувачених ОСОБА_7 ,
Захисників: ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
Потерпілого ОСОБА_11 ,
розглянувши в місті Калинівка у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020160000007 від 04.01.2017 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Уладівське, Калинівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Болган, Піщанського району, Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України;
неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Пиків, Калинівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
по факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 122 КК України,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 122 КК України.
Під час судового розгляду від захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , надійшло клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, яке мотивоване тим, що під час досудового розслідування органом досудового розслідування неодноразово призначались судово-медичні експертизи, які доручались експерту Калинівського відділення Вінницького обласного бюро СМЕ. За результатами проведення вказаних судових експертиз судовим експертом складались висновки №1 від 03.02.2017 р., № 41 від 23.03.2017 р. та № 43 від 23.03.2017 р., які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та експертом використовувались під час судово-медичної експертизи матеріали, які не мають жодної доказової бази, не передбачені чинним КПК України положеннями, а саме: пояснення, що відображено в описових частинах вищезазначених висновків експерта. Під час судового розгляду, за клопотанням сторони захисту 23.05.2018 року винесено ухвалу про призначення комісійної судово-медичної експертизи, на виконання ухвали суду складено висновок експертів № 64-к від 04.10.2018 року, який в подальшому скеровано до Калинівського районного суду Вінницької області.
В подальшому, в судовому засіданні викликано експерта ОСОБА_12 , який суду повідомив, що ухвала суду виконана в повному обсязі, надано відповіді на ті запитання, які входять до компетенції судового експерта і під час комісійної судово-медичної експертизи враховано попередні висновки судово-медичних експертиз, які містяться в матеріалах судового провадження.
Окрім цього, зазначено, що під час експертизи не в повній мірі враховувались покази обвинувачених, оскільки вони їх можуть змінювати.
Крім того, в порушення Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 січня 1995 року № 6, комісією не виконано в повному обсязі ухвалу суду, що призвело до ненадання відповідей на запитання №5 щодо можливості настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_13 за обставин та механізмом спричинення тілесних ушкоджень які йому спричинив ОСОБА_4 з урахуванням слідчого експерименту за його участі, його показів у судовому засіданні та матеріалів кримінального провадження.
Також в порушення вимог п.28 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.95 р. № 6, підписи членів комісії не завірено гербовою круглою печаткою бюро, що ставить під сумнів їх висновок.
Комісією не надано відповідь на запитання № 4 ухвали суду "З урахуванням історії хвороби померлого ОСОБА_13 , чи своєчасно в повному обсязі та чи кваліфіковано останньому було надано медичну допомогу та чи не могло призвести до його смерті неякісне чи неефективне лікування?" та надано посилання на п.24 "Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз".
Відтак, за відсутності документального підтвердження правильності дій лікарів, безпідставне звернення до органу досудового розслідування із заявою про лікарську халатність чи недбалість є неприпустимим, в зв'язку з чим стороною захисту і ставилось запитання про правильність надання медичної допомоги перед комісією експертів .
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали заявлене клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, з мотивів, наведених у клопотанні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та відсутністю передбачених законом підстав для призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи.
Потерпілий ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, посилаючись на те, що допитаний у судовому засіданні судово-медичний експерт дав вичерпні відповіді на усі запитання, а тому клопотання адвоката ОСОБА_8 про призначення додаткової експертизи є ніщо інше як затягування судового процесу.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого адвокат - ОСОБА_9 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи.
Обвинувачений ОСОБА_6 , його законний представник ОСОБА_7 , а також захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні клопотання про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи підтримали частково. А саме просили поставити на вирішення експертів питання: «З урахуванням історії хвороби померлого ОСОБА_13 чи своєчасно, в повному обсязі та чи кваліфіковано останньому було надано медичну допомогу та чи не могло призвести до його смерті неякісне чи неефективне лікування?».
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки захисником не вмотивовано необхідність проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи у даному кримінальному провадженні, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до вимог п. 10 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об'єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.
У випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об'єктивності експертного дослідження. Такій оцінці підлягають також окремі висновки експертів - членів комісійної чи комплексної експертизи, які не підписали спільний висновок. Не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.
На відмінну від КПК України 1960 року у КПК України 2012 року немає визначення понять первинної, додаткової, повторної, комісійної та комплексної експертиз.
За загальним правилом, комісійна експертиза призначається, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку первинної експертизи в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. При цьому, висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання. Натомість висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер. Такі ж роз'яснення надано судам у п. 10 постанови пленуму ВСУ "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" від 30.05.1997 № 8.
Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Судом встановлено, що відповіді на питання, для з'ясування яких сторона захисту просить призначити додаткову комісійну судово-медичну експертизу, було надано у висновках експертиз №1 від 03.02.2017 р., № 41 від 23.03.2017 р. та № 43 від 23.03.2017 р., в тому числі у висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 64-к від 04.10.2018 року. Крім того, під час судового розгляду судом було призначено комісійну судово-медичну експертизу. Після дослідження висновку якої, в судовому засіданні допитано експерта ОСОБА_12 , який дав пояснення, що ухвала суду виконана в повному обсязі, надано відповіді на ті запитання, які входять до компетенції судового експерта і під час комісійної судово-медичної експертизи враховано попередні висновки судово-медичних експертиз, які містяться в матеріалах судового провадження.
Так, відповідно до п.24 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз
в бюро судово-медичної експертизи № 6 від 17.01.1995 року, що зареєстровані в МЮУкраїни визначено, що при проведенні експертизи зі справи про притягнення медичнихпрацівників до кримінальної відповідальності за "професійні правопорушення" в протокольній частині повинні бути детально викладені дані всіх наявних медичних
документів. При цьому, залежно від характеру спадку, з історії хвороби
обов'язково виписуються: стан хворого при його надходженні в
стаціонар, записи щоденників, які фіксують його стан протягом всього періоду
лікування, протоколи операцій, клінічні діагнози, схеми призначеної медикаментозної
терапії, об'єм і кратність введення лікарських речовин, результати лабораторних
досліджень, характер і обсяг реанімаційних заходів, дані протоколу
патологоанатомічного розтину трупа з результатами гістологічного дослідження або дані первинної судово-медичної експертизи, результати кілініко-анатомічних конференцій з рецензією медичної документації, а також висновки комісії відомчого розслідування.
Попри те, що відомості до ЄРДР за фактом спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_13 внесено 04.01.2017 року та за наслідками досудового розслідування обвинувальний акт щодо обвинувачених ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України, ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 КК України та ОСОБА_6 за ч.1 ст.121 КК України та ч.1 ст.122 КК України направлено до суду, ні під час досудового розслідування ні при відкритті матеріалів досудового розслідування сторонам, ні під час судового розгляду вказаного кримінального провадження обвинуваченими, їх захисниками, законними представниками потерпілими не ставилось питання щодо внесення до ЄРДР відомостей за ст.140 КК України за фактом неналежного надання медичної допомоги покійному ОСОБА_13 . Наразі, відомості за вказаним фактом до ЄРДР не внесено, що унеможливлює отримання в т.ч. висновку клініко-експертної комісії оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_13 тощо та унеможливлює надання відповіді експертом на питання, що поставлене судом.
Що стосується питання «Чи могли настати наслідки у вигляді смерті ОСОБА_13 за обставин та механізмом спричинення тілесних ушкоджень, які йому спричинив ОСОБА_4 , з урахуванням слідчого експерименту за його участі, його показів в судовому засіданні», щодо причин не надання на нього відповіді при проведенні комісійної судово-медичної експертизи, то експертом ОСОБА_12 не надано відповідь на нього цілком обґрунтовано.
А тому підстав для призначення чи додаткової, чи комісійної судово-медичної експертизи суд не вбачає, оскільки стороною захисту не наведено обґрунтованих підстав для призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи в межах даного кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст.101-102, 332, 350, 372 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 про призначення додаткової комісійної судово-медичної експертизи, відмовити.
Повний текст ухвали складено 25.02.2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.