25 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 910/17026/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Траст"
на рішення Господарського суду міста Києва (суддя С.М. Мудрий) від 23.07.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - С.І. Буравльов, судді Л.П. Зубець, Ю.Л. Власов) від 03.12.2018
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Траст" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Траст"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфоменс Маркетинг"
про визнання нікчемного договору № 25/02/16 від 25.02.2016 недійсним та застосування наслідків його недійсності.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2019 прийнято та призначено до розгляду касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Траст" на 26.02.2019 о 12 год. 50 хв.
Предметом розгляду у цій справі є вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Траст" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Траст" про визнання нікчемного договору № 25/02/16 від 25.02.2016 про надання послуг з лідогенерації (далі - Договір), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк "Траст" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перфоменс Маркетинг", недійсним та застосування наслідків його недійсності.
Суди встановили, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Траст" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк "Траст" з посиланнями на норми частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", мотивовано нікчемністю Договору відповідно до пункту 1 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що відповідачу було направлено повідомлення з вимогою повернути отримані ним за Договором грошові кошти, яке було проігнороване відповідачем. Договір є нікчемним, так як укладений без наміру досягти реальні наслідки у вигляді надання відповідачем послуг позивачу, а лише з метою протиправного отримання відповідачем коштів з огляду на відсутність доказів надання ним позивачу за Договором послуг з розміщення в мережі Інтернет рекламно-інформаційного модуля позивача та відсутність доказів надання послуг з лідогенерації, з огляду на безпідставне здійснення оплати відповідачу за послуги за Договором в сумі 574 075 грн. 40 коп. як винагороди за оформлення кредиту за Довгими та Короткими онлайн заявками на сайті, через що позивач безпідставно підписав акти надання послуг за Договором.
23.07.2018 Господарський суд міста Києва прийняв рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018) про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення судів мотивовані недоведеністю позивачем передбачених законом (частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб") підстав для визнання Договору недійсним як нікчемного, оскільки за Договором позивач не здійснював безоплатно відчуження майна, не приймав на себе зобов'язання без встановлення обов'язку відповідача щодо вчинення відповідних майнових дій та не відмовлявся від власних майнових вимог. Також суди вказали, що позивач не довів фіктивність Договору, оскільки не довів, що всі учасники цього правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення цього правочину з огляду на те, що відповідач внаслідок укладення Договору намагався досягти правового результату - надати передбачені Договором послуги та отримати винагороду за ці послуги - факт укладення і виконання Договору підтверджується підписаними і скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі послуг та здійсненням оплати за ці послуги.
Водночас 11.12.2018 ухвалою Верховного Суду справу № 916/3156/17 разом із касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 і рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авенсіс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фріз Буд", про визнання договору недійсним передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Розглядаючи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Імексбанк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 і рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2018 у справі № 916/3156/17, Суд дійшов висновку про необхідність відступити від висновку, наведеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 577/5321/17 в частині застосування норм права у подібних правовідносинах - щодо визнання недійсним нікчемного правочину, зважаючи на положення чинного законодавства стосовно того, що у разі якщо недійсність правочину встановлена законом, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України), а також визнання згідно із Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" нікчемності правочинів з підстав, визначених у частині 3 статті 38 цього Закону.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Зупинити провадження у справі № 910/17026/17 Господарського суду міста Києва до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 916/3156/17 Господарського суду Одеської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Т.Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак