номер провадження справи 28/8/19
25.02.2019 Справа № 908/134/19
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а)
до відповідача приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)
про стягнення грошових коштів
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
До Господарського суду Запорізької області 16.01.2019 звернулося ТОВ "ТАКТ" з позовом до приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення 562.958,62 грн., які складаються з: 500.877,47 грн. основного боргу, 21.242,70 грн. пені, 35.061,43 грн. штрафу, 1.770,00 грн. 3% річних та 40.07,02 грн. інфляційних втрат.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено неналежне виконання замовником (відповідачем) зобов'язань за договором поставки №180075 від 23.05.2018 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару. Внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач, приймаючи до уваги положення ст. ст. 611, 625 ЦК України, нарахував та просить стягнути з відповідача штрафні та компенсаційні санкції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/8/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 10.01.2019.
У зв'язку з неявкою представників сторін, враховуючи п 3 ст. 222 ГПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.
08.02.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив №1285 від 08.02.2019, відповідно до якого відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог, вважає вимоги необґрунтованими та незаконними у зв'язку з порушенням позивачем п.п 6.3.4 п. 6.3 договору, а саме неоформлення та ненадіслання відповідачу акту приймання-передачі товару, що на думку відповідача свідчить про ненастання строку для вчинення ним оплати отриманого товару в рамках договору поставки №180075 від 23.05.2018. З урахуванням викладеного просив в позові відмовити. Відповідач заперечень щодо розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надав.
19.02.2019 на адресу суду від позивача надійшли пояснення (додаткові) щодо заявлених позовних вимог. Відповідно до яких позивач зауважив, що акт приймання-передачі товару надати суду не може, оскільки він сторонами не складався та не підписувався. Факт передачі товару підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною та товарно-транспортною накладною. Звертав увагу суду, що проект договору запропонований відповідачем, але не зрозуміла мета та функцій, правовий статус акта приймання-передачі в цьому договорі. Стосовно довіреності зазначив, що водій, який здійснював перевезення вантажу та передачу його представнику відповідача втратив її. Також пояснив, що письмова заявка по факту направлялась в електронному вигляді, у довільній формі, а її підписантом не завжди є особа, яка за статусом має право представляти інтереси покупця. Просив розгляд справи 25.02.2019 здійснювати без участі представника ТОВ "ТАКТК" за поданими у справі доказами, а у разі неможливості - відкласти розгляд справи на іншу дату.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та розглянути справу за відсутності його представника, за наявними в матеріалах справи документами.
Представник відповідача в судове засідання не заявився, про причини не явки суд не повідомив.
В судовому засіданні 25.02.2019 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, прийнято рішення.
Вивчивши матеріали справи, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" (постачальник, позивач у справі) та приватне акціонерне товариство "Запорізький електровозоремонтний завод" (замовник, відповідач у справі) 23.05.2018 уклали договір поставки № 180075 (надалі - договір).
Пунктом 1.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язався у 2018 році поставити (передати у власність) замовникові товари, зазначені в Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору.
Згідно п. 1.2. договору, найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість товарів: відповідно до Специфікації(ій) - додатку(ів) до цього договору. Виробник товарів: відповідно до Специфікації(ій) - додатку(ів) до цього Договору.
У відповідності із п. 2.1. договору, постачальник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких повинна відповідати вимогам Державних стандартів, що діють в Україні, нормативно-технічній документації (ТУ, ГОСТ, ДСТУ, креслення та ін.) та вимогам зазначеним в цьому договорі та Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього договору. Номери та індекси стандартів, технічних умов, ГОСТ, ДСТУ, креслень або іншої нормативно - технічної документації щодо якості товарів зазначаються у Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, ціна (сума, загальна вартість) цього договору становить 1.375.800,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%: 229.300,00 грн. Ціна за одиницю товару зазначається у Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього договору.
Згідно із п. 3.2. договору замовник оплачує поставлений постачальником товар виключно за ціною вказаною у Специфікацій(ях) - додатку(ах) до цього договору.
Додатком № 1 до Договору поставки від 23.05.2018 року № 180075 є Специфікація №1, якою визначені код товару, найменування (номенклатура, асортимент товарів), номінальний діаметр прокату, марка сталі, стандарти, одиниця виміру, кількість, ціна за одну одиницю без ПДВ, сума без ПДВ, завод виробник.
Пунктами 3.3. та 3.4. договору передбачено, що ціни на товари за цим договором, ціни у видаткових накладних, у рахунках на оплату товарів, інших документах до договору вказуються в національній валюті України. Вартість тари входить у ціну товару.
Відповідно до п. 4.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються у безготівковій формі.
Згідно з п. 4.2. договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня підписання Сторонами за цим договором видаткової накладної, Акту приймання-передачі товару та отримання замовником оригіналу рахунку на оплату товарів. При цьому здійснює оплату поставленого товару тільки після реєстрації постачальником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі, якщо після постачання товару здійснюється будь-яке збільшення суми компенсації його вартості, замовник здійснює оплату поставленого товару тільки після реєстрації постачальником відповідного розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН. У разі, якщо до закінчення строку оплати поставленого товару, який зазначений у першому реченні п. 4.2 цього договору, постачальник не здійсню реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в ЄРПН, строк оплати поставленого товару за цим договором продовжується до дати реєстрації постачальником податкової накладної та/або розрахунку коригування до неї в ЄРПН.
В Актах приймання-передачі товару за цим Договором зазначається найменування, номенклатура, асортимент, марка, кількість та ціна товарів, номер та дату Договору, номер та дата заявки на постачання товару, дату отримання постачальником заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за договором, у разі якщо Акт приймання-передачі товару не скріплений печатками сторін за договором, він вважається не підписаний.
У відповідності до п. 4.3. договору, до рахунка на оплату товарів додаються: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (інші документи щодо транспортування товару).
Відповідно до п. 5.2. договору, місце та умови поставки товарів: товар постачається за рахунок та транспортом постачальника за умовами ВБР (згідно ІНОТЕРМС 2000): Україна, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2.
Згідно із п. 5.3. договору, представник замовника при прийнятті товару зобов'язаний звірити відповідність кількості і асортименту товару, вказаному у видатковій накладній, розписатись за отримання товару у видатковій накладній та видати представнику постачальника довіреність на отримання даної партії товару.
Товар постачається партіями відповідно до письмових заявок замовника (п. 5.4. договору). Постачальник не має права поставити товар за цим договором без письмової заявки на постачання товару від замовника (п. 5.7. договору).
Пунктом 5.5. договору передбачено, що право власності на товар, зазначений у Специфікації(ях) - додатку(ах) до цього договору, переходить до замовника з моменту підписання Сторонами/представниками Сторін видаткової накладної.
Згідно із п. 5.8. Договору, прийом товару здійснюється замовником у відповідності до умов цього Договору, а також у відповідності до умов Інструкції № П-6 від 15.06.1965 "О порядке приемки продукции производственно - технического назначения и товаров народного потребления по количеству" та Інструкції, № П-7 від 25.04.1966 "О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", якщо умови вищезазначених Інструкцій не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству (вказані Інструкції застосовуються в частині що не суперечать умовам цього Договору та/або діючому законодавству). Прийом товару здійснюється Замовником при наявності товарно-супровідних документів: видаткової накладної, товарно-транспортної накладної ін. документів щодо транспортування товару), пакувальних аркушів, рахунку на оплату товару, документів, підтверджуючих якість товару. Замовник проводить вхідний контроль товару згідно з вимогами ГОСТ 24297-87.
Відповідно до п.п. 6.1.1. п. 6.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Пунктом 10.1. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Як зазначив позивач у письмових поясненнях, письмова заявка направлялась в електронному вигляді у довільній формі. Письмова заявка є документом, який передує поставці товару, не є первинним документом, не підтверджує виконання позивачем своїх зобов'язань та не є підставою для оплати товару. Письмова заявка є разовим та одностороннім документом складеним покупцем який носить інформаційний характер про готовність покупця отримати певну кількість товару.
Відповідач не спростував факт надсилання заявок саме в електронному вигляді.
На виконання умов договору постачальник у встановленому договором порядку здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 500.877,47 грн. Факт здійснення поставки товару на склад замовника (відповідача у справі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2) підтверджується належним чином засвідченими копіями: видаткової накладної від 29.10.18 року РН-013115 на загальну суму 500.877,47 грн. та товарно-транспортної накладної №7506 від 29.10.2018.
На оплату отриманого товару відповідачу виставлений рахунок-фактура №СФ-008184/РН-013115 від 29.10.2018.
В свою чергу, відповідач (замовник) зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару в установлені договором строки не виконав.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №180075 від 23.05.2018 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 500.877,47 грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманого товару на суму 500.877,47 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 500.877,47 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.
Заперечення відповідача стосовно того, що строк оплати не настав у зв'язку з не підписанням сторонами Акту приймання-передачі товару, суд визнав необґрунтованими виходячи з наступного:
Положеннями ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Сторона в п. 4.2 договору узгоджені строки та порядок здійснення оплати, а саме протягом 30 календарних днів з дня підписання сторонами видаткової накладної, акту приймання-передачі товару та отримання оригіналу рахунку на оплату.
Положеннями п. 5.8 договору сторонами узгоджено, що прийом товару здійснюється у відповідності до умов Інструкції №П-6 та Інструкції №П-7 при наявності товарно-супровідних документів: видаткової накладної, ТТН (інших документів щодо транспортування товару), пакувальних аркушів, рахунку на оплату товару, документів, підтверджуючих якість товару.
А пунктом 5.12 договору сторонами визначено, що підтвердженням одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.
З зазначеного слідує, що в Розділу 5 договору сторони погодили процедуру поставки та приймання товару. Отже, в даному випадку складання акту необхідно лише для фіксації факту поставки неякісного товару або в неналежній кількості. Відтак, в даному випадку, непідписання акту не може слугувати підставою для несплати або відстрочення чи перенесення дати розрахунку за поставлений товар, а є підставою для зобов'язання постачальника замінити неякісний товар якісним, стягнення штрафу за відмову чи затримку у заміні неякісного товару якісною (пункт 7.2 договору) тощо.
Суду надані підписані обома сторонами наступні документи: видаткова накладна, яка містить посилання на номер договору, код та найменування товару, що відповідає Специфікації, кількість та ціну товару; товарно-транспортна накладна, яка узгоджена сторонами, а в графі "супровідні документи на вантаж" значиться рахунок-фактура №СФ-008184/РН-013115 від 29.10.2018.
Відповідач доказів відмови від прийняття товару в рамках договору поставки №180085 від 23.05.2018 у зв'язку з відсутністю супровідних документів або поставку товару неналежної якості, суду не надав.
Таким чином, слід вважати, що поставка товару в рамках договору №180085 від 23.05.2018 відбулася. Факт отримання відповідачем товару доведений. Тому наявні правові підстави для здійснення оплати за отриманий товар.
За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару позивач, враховуючи положення п. 7.2.1. договору, просив стягнути суму пені в розмірі 21.242,70 грн. за період прострочення з 29.11.2018 по 11.01.2019 та штраф у розмірі 35.061,43 грн.
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 7.2.1. договору встановлено, що замовник за даним договором несе наступну відповідальність:
- у разі прострочення замовником граничного строку (терміну) оплати отриманого товару встановленого цим договором замовник сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, розмір якої дорівнює подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення від своєчасно неоплаченої суми, за кожний день прострочення від суми заборгованості;
- по закінченні перших 30 календарних днів після дня настання граничного строку (терміну) оплати за поставлений товар замовник протягом наступних трьох банківських днів зобов'язується виплатити постачальнику штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості.
Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки суми пені у розмірі 21.242,70 грн. та штрафу у розмірі 35.061,43 грн. є вірними та виконаними з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 21.242,70 грн. за період з 29.11.2018 р. по 11.01.2019 р. та штрафу у розмірі 35.061,43 грн. судом задовольняються.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1.770.00 грн. за період з 29.11.2018 по 11.01.2019 та 4.007,02 грн. інфляційних втрат за грудень 2018.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Наданий позивачем розрахунки 3% річних суд визнав виконаними невірно, через допущені аналогічні помилки, а саме через невірне округлення сум.
Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума 3% річних за вказаний позивачем період прострочення складає 1.770,22 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"). Оскільки заявлена до стягнення сума 3% річних є меншою, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1.770,00 грн. підлягають задоволенню.
Розрахунок інфляційний втрат за період грудень 2018 виконаний вірно, тому вимога позивача про стягнення 4.007,02 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Доказів виконання зобов'язань у визначений умовами договору строк, відповідач суду не надав. Факт наявності заборгованості за договором поставки №180075 від 23.05.2018 не спростував. Заперечень щодо неправомірності нарахування штрафних санкцій не надав.
Посилання на ненастання строку оплати отриманого товару у зв'язку з непідписанням сторонами акту приймання-передачі товару, судом спростовано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 8.444,38 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" до приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення 562.958,62 грн. за договором поставки №180075 від 23.05.2018 задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2, ідентифікаційний код 01056273) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТАКТ" (49005, м. Дніпро, вул. Героїв Крут, буд. 16-а, ідентифікаційний код 21858879) 500.877,47 грн. (п'ятсот тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 47 коп.) заборгованості, 21.242,70 грн. (двадцять одну тисячу двісті сорок дві грн. 70 коп.) пені, 35.061,43 грн. (тридцять п'ять тисяч шістдесят одну грн. 43 коп.) штрафу, 1.770,00 грн. (одну тисячу сімсот сімдесят грн. 00 коп.) 3% річних, 4.007,02 грн. (чотири тисячі сім грн. 02 коп.) інфляційних втрат, 8.444,38 грн. (вісім тисяч чотириста сорок чотири грн. 38 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 лютого 2019 року.
Суддя О.В. Федорова