26 лютого 2019 року
м. Київ
Справа № 904/6799/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області,
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
(суддя - Ліпинський О.В.)
від 30.08.2018,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Парусніков Ю.Б., судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.)
від 14.01.2019,
у справі за позовом регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Кварц",
про розірвання договору купівлі - продажу та повернення об'єкта приватизації у державну власність,
06.02.2019 регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 904/6799/17 до суду касаційної інстанції.
Касаційна скарга заявника не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви) ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.
За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції чинній з 15.12.2017).
Предметом спору у справі №904/6799/17 є розірвання договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва на аукціоні від 17.11.1998 та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва енергоблок заводу "Керміконт" до державної власності за актом приймання - передачі.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області в поданій касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, позивач при подачі цієї касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6 400,00 грн (200 % від 3 200,00 грн (1 600,00 гр х 2)).
Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі, натомість ним було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обгрунтування поданого клопотання, заявник вказує, що він є бюджетною організацією та сплату судового збору здійснює через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.
Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" чітко визначені умови за наявності яких суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки скаржником не доведено наявність хоча б однієї з вищезазначених умов, суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання про відстрочку сплати судового збору.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв'язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 6 400,00 грн.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом, які вводяться в дію з 02.07.2018 :
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: 31219207026007;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Символ звітності банку: 207.
Враховуючи викладене касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі № 904/6799/17 залишити без руху.
3. Надати регіональному відділенню Фонду державного майна по Дніпропетровській області строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
4. Роз'яснити регіональному відділенню Фонду державного майна по Дніпропетровській області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Л. Стратієнко