вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
про закриття апеляційного провадження
"20" лютого 2019 р. Справа№ 50/279
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Отрюха Б.В.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.
та представників учасників провадження у даній справі
ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінградським РУ ГУ МВС України в м. Києві 13.02.1997
від ОСОБА_2: ОСОБА_3 договір про надання правової допомоги від 31.05.2018,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_4
на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017
у справі № 50/279 (суддя Яковенко А.В.)
за заявою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
до Закритого акціонерного товариства "Молодіжний житловий
комплекс "Академмістечко"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі №50/279 затверджено зміни до плану санації ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко", затвердженого ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2013, розроблені керуючим санацією Тарасенком Т.П. та схвалені рішенням загальних зборів кредиторів ЗАТ "Молодіжний житловий комплекс "Академмістечко" 28.11.2016.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду у відповідній частині, ОСОБА_4 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 в частині затвердження у Додатку № 1 інвестора квартири АДРЕСА_1, корпус "Г", та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати (затвердити) у Додатку № 1 до ухвали господарського суду міста Києва від 03.04.2017 року у справі № 50/279 інвестором квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018, крім іншого, прийнято справу № 50/279 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 50/279 до свого провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 16.01.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 виправлено описку, допущену у п. 3 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 50/279, викладено п. 3 резолютивної частини цієї ухвали в наступній редакції:
"Розгляд апеляційної скарги призначити на 16.01.2019 о 12 год. 00 хв., який відбудеться в приміщенні Північного апеляційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка, 1, (1 поверх, зал судових засідань № 1).".
16.01.2019 суддею Верховцем А.А. заявлено самовідвід у справі № 50/279, який мотивований наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді вказаної апеляційної скарги у даній справі та є підставою самовідводу.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Верховця А.А. про самовідвід у справі № 50/279 щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 задоволено, матеріали справи № 50/279 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_4 у справі № 50/279 передано колегії суддів у складі головуючого судді: Доманської М.Л., суддів: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 прийнято справу № 50/279 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 50/279 до свого провадження в новому складі суду; розгляд апеляційної скарги призначено на 20.02.2019.
У судовому засіданні 20.02.2019 ОСОБА_2 та її представник заперечили проти апеляційної скарги, просили суд закрити провадження у справі. Разом з тим, зазначили про те, що апелянт не є стороною у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Інші учасники провадження у справі та апелянт не з'явилися. Про день і час розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності апелянта та інших учасників провадження у справі, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Таким чином, господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосовуються норми цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 (далі по тексту - Закон).
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2009 порушено провадження у справі № 50/279.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2012, серед іншого, введено процедуру санації ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2013 затверджено план санації боржника.
15.12.2016 керуючий санацією арбітражний керуючий Тарасенко Тарас Петрович подав суду заяву про затвердження плану санації ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» в новій редакції станом на 28.11.2016.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 затверджено зміни до плану санації ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко», затвердженого ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2013, які розроблені керуючим санацією Тарасенком Т.П. та схвалені рішенням загальних зборів кредиторів ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» 28.11.2016. Ці зміни викладені у резолютивній частині ухвали.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 50/279 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 50/279 в частині затвердження (визнання) у змінах до плану санації ЗАТ «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» у Додатку № 1 інвестором квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4, залишено без змін.
Постанова була мотивована тим, що оскільки за ОСОБА_4, на відміну від ОСОБА_2, не зареєстровано права власності на квартиру АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 то у суду апеляційної інстанції наразі відсутні підстави для зміни ухвали Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 50/279 в частині визнання ОСОБА_4 інвестором спірної квартири, з огляду на що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Постановою Верховного Суду від 04.09.2018 у даній справі касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018 у справі № 50/279 скасовано, а справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 направлено на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
В цій постанові Верховний Суд зазначив, що на переконання судової колегії, вирішення цього питання можливе лише у позовному провадженні шляхом подачі відповідного позову, а не в межах розгляду і затвердження господарським судом змін до плану санації боржника. Суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що судом апеляційної інстанції не було досліджено суб'єктний склад і характер правовідносин, окреслених скаржником при поданні апеляційної скарги, а також того, яких прав та інтересів скаржника стосуються поставлені в апеляційній скарзі питання, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Верховним Судом вказано, що під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід з'ясувати суб'єктний склад і характер правовідносин та встановити, чиїх саме прав та інтересів стосується апеляційна скарга - майнових прав конкретної фізичної особи (ОСОБА_4 або ОСОБА_2.) чи питань стосовно затвердження змін до плану санації боржника. Крім того, необхідно, проаналізувавши положення Закону про банкрутство та статті 20 ГПК України, вирішити питання про можливість розгляду питань, що їх окреслено в апеляційній скарзі, у межах справи про банкрутство боржника без подання позову (заяви) про визнання майнових прав на спірний об'єкт.
Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
У відповідності до ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 ГПК України містить перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього.
Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;
3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;
5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;
8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;
9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;
12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;
13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;
14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;
15) інші справи у спорах між суб'єктами господарювання;
16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
2. Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема:
1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;
2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси;
3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;
4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;
5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;
6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.
Відповідно до ст. 18 Закону протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом. Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції затвердив зміни до плану санації.
Судовою колегією встановлено, що апелянт в апеляційній скарзі просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 в частині затвердження у Додатку № 1 інвестора квартири АДРЕСА_1, корпус "Г" та прийняти нове рішення, яким визнати (затвердити) у Додатку № 1 до ухвали господарського суду міста Києва від 03.04.2017 року у справі № 50/279 інвестором квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 Тобто апелянт просить суд апеляційної інстанції затвердити (визнати) у Додатку № 1 до змін до плану санації Закритого акціонерного товариства «Молодіжний житловий комплекс «Академмістечко» інвестором квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 - апелянта.
Апелянтом зроблені посилання на те, що саме скаржник є інвестором зазначеної вище квартири, а не ОСОБА_2, як зазначено у Додатку № 1 до змін до плану санації, які затверджені оскаржуваною ухвалою.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 04.09.2018 у даній справі, судом апеляційної інстанції de facto було вирішено питання визнання майнових прав на об'єкт інвестування - квартиру АДРЕСА_1, що на переконання судової колегії, можливе лише у позовному провадженні шляхом подачі відповідного позову, а не в межах розгляду і затвердження господарським судом змін до плану санації боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга по своїй суті зводиться до вирішення спору про визнання майнових прав на об'єкт інвестування за відповідною фізичною особою (ОСОБА_4 або ОСОБА_2.), та не стосується безпосередньо питання стосовно затвердження судом змін до плану санації боржника, що було вирішено за оскаржуваною ухвалою. Тобто, даний спір про право не може бути розглянутий в межах поданої апеляційної скарги, а має бути розглянутий в окремому позовному провадженні (шляхом подачі відповідного позову, а не в межах розгляду і затвердження господарським судом змін до плану санації).
За таких обставин, враховуючи помилковість прийняття апеляційної скарги ОСОБА_4 до провадження, апеляційне провадження з розгляду даної апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 50/279 слід закрити відповідно до ст.264 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 03.04.2017 у справі № 50/279.
2. Матеріали справи № 50/279 направити до господарського суду м. Києва.
Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288-291 ГПК України.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Б.В. Отрюх
В.О. Пантелієнко