Справа № 333/1020/16-ц
Пр. № 2/333/117/19
21 січня 2019 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого-судді Кулик В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Носаченка О.С.,
представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.
27.12.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Хортицької філії та ОСОБА_2 був укладений договір про надання кредиту № 316-13-А-07К, згідно з яким ОСОБА_2 було надано у користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 118 700 грн., зі сплатою 13,0% річних, з кінцевим терміном повернення 26.12.2014 року.
27.12.2007 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 316-13-А-07112, згідно з умовами якого ОСОБА_3 зобов'язалася перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 умов, щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбачених кредитним договором № 316-13-А-0 від 27.12.2007 року.
27.12.2007 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 316-13-А-07111, згідно з умовами якого ОСОБА_4 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 умов, щодо повернення суми кредиту сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбачених кредитним договором № 316-13-А-07К від 27.12.2007 року.
Станом на 25.01.2016 року загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_5 перед позивачем становить 337 784 грн. 36 коп.
Посилаючись на вищевказане, позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про надання кредиту № 316-13-А-07К від 27.12.2007 року у сумі 337 784 грн. 36 коп., судовий збір у розмірі 5 066 грн. 77 коп., стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту № 316-13-А-07К від 27.12.2007 року у сумі 337 784 грн. 36 коп., судовий збір у розмірі 5 066 грн. 77 коп.
ОСОБА_4 надав суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що банк не пред'явив вимогу до нього, як до поручителя, у встановлений законодавством шестимісячний строк, що свідчить про те, що з часу спливу вказаного строку, що відбулося 26.06.2015 року, договір поруки втратив свою чинність. Втім, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовними вимогами тільки 29.02.2016 року, що підтверджується штампом канцелярії суду на позовній заяві банку.
Тобто, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду з пропуском 6 місячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України в частині стягнення чергового платежу.
Зазначає, що не пред'явлення банком вимоги до нього, як до поручителя, у встановлений законодавством шестимісячний строк, свідчить про те, що з часу спливу вказаного строку, що відбулося 26.06.2015 року, договір поруки втратив свою чинність. Таким чином, з 26.06.2015 року він більше не є поручителем ОСОБА_2 і більше не зобов'язаний солідарно відповідати перед ПАТ «Укрсоцбанк» за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 316-13-А-07К від 27.12.2007 року.
Вказує, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Таким чином вимога банку, яка була заявлена ним у поданій позовній заяві, з приводу солідарного стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитний договір № 316-13-А-07К від 27.12.2007року, є незаконною та необґрунтованою.
Як убачається зі змісту укладеного між ПАТ «Укрсіббанк» та ОСОБА_2 договору, сторони встановили як строк дії договору - до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами за користування ними (п. 7.3 договору), кінцевий строк повернення кредиту - до 26.12.2014 (п. 1.1 договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - 27-го числа кожного календарного місяця для основної заборгованості і для процентів за користування кредитом (п. 1.1.1 договору).
Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Таким чином, враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та сплата нарахованих процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно 27 числа, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Відповідно до наданого суду банком розрахунку ОСОБА_2 в останній раз сплачувала заборгованість за договором 23.04.2009 року. Тобто перебіг позовної давності для ПАТ «Укрсоцбанк» для подання позову про стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості нарахованих процентів розпочався з дати, коли мав бути сплачений наступний черговий платіж за договором, тобто з 27.05.2009 року.
Натомість із позовом до суду ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся 26.02.2015 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності.
Зазначає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Також ОСОБА_4 надав суду клопотання про застосування строків позовної давності.
Від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином, в матеріалах справи міститься заява від останнього про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином. Свої інтереси довірив представляти ОСОБА_1, який у задоволенні позову просив відмовити, вказуючи на безпідставність позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Хортицької філії, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 27.12.2007 року був укладений договір про надання кредиту № 316-13-А-07К.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору ОСОБА_2 було надано у користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в сумі 118 700 грн., зі сплатою 13,0% річних, з кінцевим терміном повернення 26.12.2014 року.
Згідно з п. 1.2. договору кредиту, кредит надавався відповідачу для оплати придбаного автомобіля марки CHEVROLET EPICA LA69L, 2007 року випуску, чорного кольору.
Відповідно до п. 4.1. договору кредиту, у разі прострочення відповідачем строків сплати відсотків визначених п. 1.1.1. кредитного договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. 1.1. кредитного договору ОСОБА_2 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у пері прострочення.
Згідно з п. 4.2. договору кредиту у разі порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.2. - 3.3.16 кредитного договору, відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний сплати позивачу штраф у розмірі 10 % від суми фактичної заборгованості кредитом та нарахованими відсотками за кожний випадок.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, вищевказані зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконуються, зокрема не виконується графік погашення кредиту, порушується порядок та строки сплати відсотків.
Станом на 25.01.2016 року загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед позивачем становить 337 784 грн. 36 коп., з яких заборгованість за кредитом - 107 147 грн. 96 коп., заборгованість за відсотками - 81 794 грн. 41 коп., за несвоєчасне повернення кредиту за кожен випадок - 56 103 грн. 86 коп. за несвоєчасне повернення відсотків за кожен випадок - 27 552 грн. 63 коп., розмір інфляційних витрат за кредитом - 43 716 грн. 37 коп., розмір інфляційних витрат за відсотками - 21 469 грн. 13 коп.
В якості забезпечення наданого кредиту 27.12.2007 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 316-13-А-07112, згідно з умовами якого ОСОБА_3 зобов'язалася перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 умов, щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку передбачених кредитним договором № 316-13-А-0 від 27.12.2007 року.
В якості забезпечення наданого кредиту 27.12.2007 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 316-13-А-07111, згідно з умовами якого ОСОБА_4 зобов'язався перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_2 умов, щодо повернення суми кредиту сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку передбачених кредитним договором № 316-13-А-07К від 27.12.2007 року.
Відповідно до п. 3.1.2 вказаних договорів поруки, поручитель зобов'язаний у випадку невиконання позичальником та поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою відповідати перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернене стягнення.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в договорі визначена дата виконання кредитних умов, то виконання вимог здійснюється у встановлену дату.
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).
В силу ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга стаття 251 та частина друга стаття 252 ЦК України).
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про його дію до повного виконання основного зобов'язання, не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та чистині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
Пред'явленням вимоги до поручителя у розумінні частини четвертої статті 559 ЦК України є пред'явлення до нього позову (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-125цс14).
Відповідно до наданого суду банком розрахунку ОСОБА_2 в останній раз сплачувала заборгованість за договором 23.04.2009 року.
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду з позовними вимогами 29.02.2016 року, що підтверджується штампом канцелярії суду на позовній заяві банку.
Таким чином банк не пред'явив до ОСОБА_4 вимогу, як до поручителя, у встановлений законодавством шестимісячний строк, що свідчить про те, що з часу спливу вказаного строку, що відбулося 26.06.2015 року, договір поруки втратив свою чинність. Таким чином, з 26.06.2015 року ОСОБА_4 більше не є поручителем позичальника і більше не зобов'язаний солідарно відповідати перед банком за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором.
У зв'язку з цим, позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід стягнути солідарно понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 5 066 грн. 77 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 229, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 316-13-А-07К від 27.12.2007 року в розмірі 337 784 (триста тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 533 (дві тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 39 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 533 (дві тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 39 коп.
В іншій частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено 31 січня 2019 року.
Суддя: В.Б. Кулик