125/2511/18
3/125/944/2018
13.02.2019 року м.Бар
Суддя Барського районного суду Вінницької області Хитрук В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області справу про адміністративне правопорушення, стосовно:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, -
- за ч. 1 ст.130 КпАП України, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 079179 від 28.11.2018 року ОСОБА_1 28.11.2018 в 17.00 год. на 68 км + 500 м автодороги М-10 Львів - Краковець керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 в присутності адвоката ОСОБА_2 винним себе не визнав, пояснивши суду, що він дійсно перебував 28.11.2018 на митниці «Краковець», яка розташована на кордоні України з Польщею. Автомобілем «Volvo FH 440» державний номерний знак НОМЕР_2 він прямував до Польщі разом з найманим водієм ОСОБА_3 Митний пост на протязі трьох днів не працював, оскільки був перекритий пікетувальниками «Євробляхами». Черга вантажних автомобілів мала довжину більше 10 км та не рухалася взагалі. Автомобіль ОСОБА_1 також стояв у черзі кілька днів про що свідчить видрук з тахометра. Автомобілем він не керував. За кермом був ОСОБА_3 За те, що ОСОБА_1 та інші водії голосно обурювалися з приводу вказаних подій, його працівники поліції забрали до службового автомобіля, звинуватили у керуванні автомобілем у нетверезому стані, та склали адміністративний протокол. Підставою відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння стало те, що він не керував автомобілем.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що його найняв ОСОБА_1 керувати його автомобілем до Польщі. 28.11.2018 вони перебували на митниці «Краковець». Митний пост на протязі трьох днів не працював, оскільки був перекритий пікетувальниками «Євробляхами». Черга вантажних автомобілів мала довжину більше 10 км та не рухалася взагалі. Автомобіль ОСОБА_1 також стояв у черзі кілька днів про що свідчить видрук з тахометра. ОСОБА_3 перебував у автомобілі а ОСОБА_1 ходив на дорозі та голосно обурювався з приводу вказаних подій. Через декілька годин він повернувся з протоколом про адміністративне правопорушення та пояснив, що працівники поліції звинуватили його у керуванні автомобілем у нетверезому стані.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 28.11.2018 він перебував власним автомобілем на митниці «Краковець». Автомобіль ОСОБА_1 «Volvo FH 440» державний номерний знак НОМЕР_2 також прямував до Польщі. Вони разом стояли більше доби у черзі підпертими іншими автомобілями, оскільки митниця була перекрита пікетувальниками «Євробляхами». Черга вантажних автомобілів мала довжину більше 10 км та не рухалася взагалі. Інші обставини йому не відомі.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які зазначені у протоколі, у судове засідання на виклик суду жодного разу не з'явилися, пояснень не надали.
На оглянутому у судовому засіданні відеодиску, який додано працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовану 28.11.2018 колону вантажних автомобілів, які не рухаються. Зафіксовано факт запрошення ОСОБА_1 до службового автомобіля та період складання протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, пояснивши свою відмову тим, що він не керував автомобілем та не вживав алкоголь. Факт керування ОСОБА_1 автомобілем не зафіксовано. Працівники поліції посилаються на повідомлення сторонніх, які бачили як ОСОБА_1 раніше керував автомобілем.
З наданого ОСОБА_1 у судовому засіданні видруку з тахометра автомобіля НОМЕР_1 вбачається, що 28.11.2018 автомобіль подолав відстань 0 км.
Відповідно до вимог ст.. 9 КУАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КпАП України встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, передбачено, п. 27, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння бо під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Для виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння, направлення їх для проведення огляду та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, поліцейські зобов'язані керуватись нормами КпАП України; Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103.
Згідно розділу І Інструкції (затверджена наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.), п. 2 Порядку (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 7 розділу І Інструкції, пункт 6 Порядку: У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення (ст.266 КУпАП).
Отже, чинні норми законодавства передбачають необхідність у проведені огляду водія на стан сп'яніння саме у випадку керування ним транспортним засобом і з наявністю факту зупинки. Тобто, факт керування та зупинки є необхідними умовами для проведення огляду особи на стан сп'яніння та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Жодного доказу факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом і з наявністю факту зупинки, суду не надано. Тому є недоведеним факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КпАП України передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ст. 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не були очевидцями та безпосередніми свідками вчиненого адміністративного правопорушення, внаслідок чого їх письмові пояснення не є належним доказом у справі.
Відповідно до ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
За таких умов, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС 09.11.2015 № 1452/735та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту".
За таких обставин, суд визнає не доведеним факт протиправної винної поведінки ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КпАП України.
Керуючись п. 1 ст. 247 КпАП України,-
Адміністративну справу за ст. 130 ч. 1 КпАП України стосовно ОСОБА_1 провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів.
Суддя: