Справа № 761/23999/18
Провадження № 1-кс/761/16253/2018
28 вересня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Державного підприємства «Укрвакцина» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100000000062 від 12 травня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Києва 26 червня 2018 року надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Державного підприємства «Укрвакцина» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100000000062 від 12 травня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року накладено арешт на майно, тимчасово вилучене в період з 03 по 07 травня 2018 року включно під час проведення обшуку офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 18, яке в своїй діяльності використовується Державним підприємством «Укрвакцина».
Вважає, що арешт на вказане майно був накладений необґрунтовано, оскільки обшук був проведений із порушенням норм КПК. Крім того, відпала потреба у застосуванні арешту майна, оскільки з часу обшуку минуло достатньо часу для призначення та/або проведення відповідних експертиз, зняття копій з вилучених документів органами досудового розслідування, та повернення оригіналів ДП «Укрвакцина».
У зв'язку з наведеним, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ДП «Укрвакцина» просить скасувати, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року, арешт на вказане майно.
Адвокат ОСОБА_3 та слідчий в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При цьому, у відповідності до ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року, при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вилучене майно в період з 03 по 07 травня 2018 року включно під час проведення обшуку офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Чигоріна, 18, яке в своїй діяльності використовується ДП «Укрвакцина», містить фактичні дані, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, тобто є речовими доказами у кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК України, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при ухваленні рішення слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і зазначені вище вимоги КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що вказане майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, матеріали клопотання та долучені до нього документи не містять належного обґрунтування та доказів про те, що у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту, накладеного на вказане майно, відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На підставі викладеного, у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ДП «Укрвакцина» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2018 року, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Державного підприємства «Укрвакцина» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100000000062 від 12 травня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1