Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Справа № 191/4177/18
Провадження № 2/191/1208/18
Іменем України
18.02.2019 м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря Яришевої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
23.10.2018 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, зазначаючи про те, що вона є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.12.2003 року. Відповідач ОСОБА_2 є онуком позивача, і хоча був зареєстрований за вказаною адресою, але не проживав у вказаному будинку з березня 2008 року. На даний момент його місцезнаходження їй невідоме. Посилаючись на ст.ст. 16, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
До початку проведення судового засідання позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про підтримання позовних вимог, відсутність заперечення проти заочного розгляду справи та можливість розгляду справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його присутності, відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили суду, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає з 2007 року.
Згідно умов та порядку, визначених ст.ст. 280, 281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, заслухавши пояснення свідків, встановив наступне.
Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого 20.02.2004 року Комунальним підприємством «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» встановлено, що за ОСОБА_1 20.02.2004 року зареєстровано право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22.12.2003 року Першою Синельниківською державною нотаріальною конторою (а.с.5).
У вказаному будинку є зареєстрованими, окрім позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 з 21.06.2007 року (а.с.8).
Довідкою про склад сім'ї, виданою 21 жовтня 2018 року квартальним комітетом №17 Синельниківської міської ради Дніпропетровської області підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1, є прописаним з 21.06.2007 року ОСОБА_2, 27.03.1991 року, але не проживає з березня 2008 року (а.с.4).
Згідно ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 17 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.
Згідно ст. 7 Закону України від 11. 12. 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», питання про зняття з реєстрації колишніх членів сім'ї власника залежить від вирішення питання про їх право проживання в цьому будинку (відсутність такого права, втрата права користування), яке регулюється ст. ст. 71, 72, 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, позивач є власником зазначеного вище будинку, реєстрація відповідача в ньому створює позивачу перешкоди у користуванні ним, відповідач протягом більше одного року в будинку не проживає, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, ст. 41 Конституції України, ч. 2 ст. 405 ЦК України, Закон України від 11. 12. 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 10-13, 76-80, 189, 259, 263-268, 280, 281 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: А. В. Твердохліб