Рішення від 19.02.2019 по справі 191/3921/18

Справа № 191/3921/18

Провадження № 2/191/1134/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря - Яришевої Н.В.

розглянувши, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сторони мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області № 2-1112 від 16.11.2012 року із відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі 700 грн., щомісячно до його повноліття, починаючи з 06.04.2009 року.

На виконання вказаного рішення суду, було видано виконавчий лист, на підставі якого Синельниківським міськрайонним відділом ДВС відкрито виконавче провадження.

Відповідач нерегулярно та не у повному обсязі сплачує аліментів, у зв'язку із чим, утворилась заборгованість, яка після уточнення позовних вимог станом на 01.12.2018 року становить 54908,33 грн.

Уточнивши свої позовні вимоги та посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути із відповідача на свою користь неустойку за несплату аліментів у розмірі 16694,76 грн.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач до суду надала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач до суду надав письмову заяву, якою просить суд розглянути справу без його участі, заявлені вимоги визнає у повному обсязі, неустойку за прострочення сплати аліментів сплачувати згоден.

У відповідності до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що згідно розрахунку по сплаті пені станом на 01.12.2018 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів у сумі 54908,33 грн. (а.с.35-40).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу норм статті 549 ЦК України неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Таким чином, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p =(A1*1%*Q1)+(A2*1%*Q2)+……….(An*1%*Qn), де:

?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року за № 14-37цс18, а тому має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Таким чином, оцінивши надані позивачем докази, розглянувши спір в межах заявлених вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, у зв'язку із чим, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, пеню за прострочення сплати аліментів за період з 06.04.2009 року по 01.12.2018року в сумі 16694,76грн.

Вирішуючи питання щодо судових витрат відповідно до ст.. 141 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, тому із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 194, 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2-5, 7, 10-13, 76-82, 89, 95, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 280-282 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, пеню за прострочення сплати аліментів за період з 06.04.2009 року по 01.12.2018року в сумі 16694,76 грн. (шістнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири грн.) 76 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн.) 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: А. В. Твердохліб

Попередній документ
80089686
Наступний документ
80089688
Інформація про рішення:
№ рішення: 80089687
№ справи: 191/3921/18
Дата рішення: 19.02.2019
Дата публікації: 01.03.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів