Справа № 206/204/19
Провадження № 3/206/207/19
26.02.2019року суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська Малихіна В.В., в залі суду в м. Дніпро, розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 25.12.2018 року приблизно о 08:00 год. в м. Дніпро, вул. Польова, б. 33, вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного характеру відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме погрожував фізичною розправою, бив, штовхав, хапав за шию в присутності малолітнього хлопчика ОСОБА_3 01.02.2018 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав, просив призначити мінімальне стягнення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується наступними доказами.
Протоколом про адміністративне правопорушення ГП № 544489 від 25.12.2018 року, з якого вбачається, ОСОБА_1 25.12.2018 року приблизно о 08:00 год. в м. Дніпро, вул. Польова, б. 33, вчинив домашнє насильство фізичного, психологічного характеру відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме погрожував фізичною розправою, бив, штовхав, хапав за шию в присутності малолітнього хлопчика ОСОБА_3 01.02.2018 року, письмовою заявою та поясненнями ОСОБА_2, особистими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість правопорушника ОСОБА_1 поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, заявою, письмовими поясненнями потерпілої, особистими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведеною повністю.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1 ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді мінімального штрафу десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 173-2,221, 245, 276-280, 283-287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 (сто сімдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Малихіна