Справа № 206/6857/18
Провадження № 1-в/206/13/19
25.02.2019року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпро клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про вирішення питання пов'язаного з виконанням вироку Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року, а саме в частині встановлення відсутності необхідності отримання дозволу (погодження) уповноваженого органу з питань пробації для виїзду за межі України,,
11.12.2018 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про вирішення питання пов'язаного з виконанням вироку Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року, а саме в частині встановлення відсутності необхідності отримання дозволу (погодження) уповноваженого органу з питань пробації для виїзду за межі України. Просить надати засудженій право безперешкодного виїзду за межі України без додаткового тримання дозволу (погодження) відповідного уповноваженого органу з питань пробації, в межах відбування покарання у вигляді позбавлення права обіймати організаційно-розорядчі посади на підприємствах в установах та організаціях незалежно від форм власності за вироком Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року, для реалізації прав, свобод та інтересів малолітнього сина засудженої. Мотивує клопотання тим, що засуджена ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, 11.12.2017 року вона разом із своїм сином прибула із м. Лондона до м. Київ, і того дня було ухвалено вирок на підставі угоди про визнання винуватості, після чого вона повернулась з дитиною у м. Лондон. 15.02.2018 року засуджена ОСОБА_5 разом із сином повернулась до України, а 27.02.2018 року коли поверталась до м. Лондону співробітниками прикордонної служби України була сповіщена, що їй для перетину кордону необхіний дозвіл, проте остання вказала, що у вироці Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року, а саме в резолютивній частині відсутні будь-які обов'язки щодо отримання будь-яких дозволів для виїзду за межі України, і 27.02.2018 року вона разом із сином покинула територію України. 10.05.2018 року засуджена ОСОБА_5 разом із сином повернулась до України та прибула до уповноваженого органу з питань пробації за місцем свого постійного проживання (реєстрації) у м. Дніпрі до Самарського РС Індустріального міжрайонного віділу з питань пробації м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації МЮУ, однак необхідний дозвіл їй не надали. Незважаючи на це, та діючи в інтересах дитини, 24.05.2018 року остання знову покинула територію України. 25.11.2018 року засуджена ОСОБА_5 знову разом із сином повернулась до України та прибула до уповноваженого органу з питань пробації за місцем свого постійного проживання (реєстрації) у м. Дніпрі до Самарського РС Індустріального міжрайонного віділу з питань пробації м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації МЮУ, де надала письмові пояснення та відповідні документи, що підтверджують постійні звернення до медичних закладів її сина у м. Лондон, після чого 28.11.2018 року знову покинула територію України.
Захисник-адвокат ОСОБА_4 з'явився в судове засідання 21.12.2018 року та клопотав викликати до суду представника органу пробації, у звязку з чим судове засідання було відкладено, проте в наступне судове засідання ОСОБА_4 не прибув при цьому направив клопотання, згідно якого пропонував розглянути клопотання за його відстуності, або відкласти розгляд, однак і в наступні судові засідання 10.01.2019 року, 25.01.2019 року та 25.02.2019 року останній так до суду і не з'явився, про причини свого не прибуття суд не сповістив, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце слухання справи.
Засуджена ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не відомі.
Представник Самарського РВ філії ДУ "Центр пробації" у Дніпропетровській області та представник філії ДУ "Центр пробації" у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явились, про дату час та місце слухання справи повідмолені належним чином.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задовленні клопотання за безпідставністю.
Суд дослідивши матеріали поданого суду клопотання придить до наступного.
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року, затверджено угоду від 11 грудня 2017 року між прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 366 КК України і призначено їй покарання:
- за ч. 3 ст. 212 КК України у виді п'ятнадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить двісті п'ятдесят п'ять тисяч гривень, з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком один рік та з конфіскацією всього майна, що є її власністю.
- за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу у розмірі двісті п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень, з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком один рік.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом повного складання покарань, остаточне покарання ОСОБА_5 призначено у виді 15250 (п'ятнадцяти тисяч двісті п'ятдесят) неоподаткованих доходів громадян, що становить 259250 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят) гривень, з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, строком два роки та з конфіскацією всього майна, що є її власністю.
Так, згідно ч. 2 ст. 34 КВК України засудженому забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України.
Згідно п. 2.14. "Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань" однією з функцій, які здійснюють працівники інспекції під час виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, - у разі потреби дають дозвіл засудженим особам виїжджати за межі України. Згідно п.4.13. Інспекція може давати такий дозвіл тільки у випадках направлення засудженої особи у відрядження з місця роботи, у разі потреби проходження курсу лікування та в разі смерті близького родича (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки), що обов'язково повинно бути підтверджено документально. У таких випадках ксерокопії відповідних документів долучаються до особової справи засудженої особи. У разі прийняття рішення про надання засудженій особі дозволу на виїзд за межі України (відмови в наданні дозволу на виїзд) працівник інспекції виносить мотивовану постанову (додаток 15 до цієї Інструкції), яка видається засудженій особі. Копія такої постанови долучається до особової справи засудженої особи.
Як вбачається із поданого суду клопотання, жодного письмового підтвердження відмови у наданні дозволу засудженій виїжджати за межі України суду не надано, до клопотання взагалі додано лише копію вироку Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року та копію свідоцтва про народження дитини.
Враховуючи викладене, те, що захисник в судові засідання не з'являється клопотання не підтримує, доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин суду не надано, крім того існує відповідна законодавчо врегульована процедура отримання дозволу на виїзд за межі України, яку засуджена свідомо ігнорує, у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 372, ст. 537 КПК України, ст. 34 КВК України суд -
В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 про вирішення питання пов'язаного з виконанням вироку Подільського районного суду м. Києва від 11.12.2017 року, а саме в частині встановлення відсутності необхідності отримання дозволу (погодження) уповноваженого органу з питань пробації для виїзду за межі України - відмовити в повному обсязі.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга у Дніпровський апеляційний суд через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1