Справа № 206/1147/19
Провадження № 3/206/501/19
26.02.2019року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Малихіної В.В.,
при секретарі Панюшкіній О.В.,
за участі особи, яка притягається
до адміністративної відповідальностіОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 26.01.2019 року о 10:35 год. в м. Костянтиновка, вул. О.Тихого, біля буд. № 320, керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та медичного огляду водій відмовився в присутності двох свідків в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у інкримінованому правопорушенні не визнав при цьому суду показав, що того дня злетів у кювет, після чого коли його звідти діставали, приїхали співробітники поліції, які запропонували пройти огляд на стан алкогольного спянінння як за допомогою алкотестера так і в медичному закладі, однак від відмовився. Важає, що вказаний протокол складений з політичних міркувань.
Суд заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього рухуУкраїни вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього рухуУкраїни, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння (п. 2.5). Ці вимоги Правил ОСОБА_1 порушив.
Винність у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення ОБ № 022447 від 26.01.2019 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 26.01.2019 року о 10:35 год. в м. Костянтиновка, вул. О.Тихого, біля буд. № 320, керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного спяніння: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6810 та медичного огляду водій відмовився в присутності двох свідків в установленому законом порядку; письмовими поясненнями ОСОБА_1 викладеними у протоколі, а також особистими поясненнями даними в судовому засіданні, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Дії ОСОБА_1 кваліфікуються вірно за ч. 1ст. 130 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, його особистими поясненнями, письмовими поясненнями свідків та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведеною повністю.
До позиції ОСОБА_1 щодо невизнання провини, суд ставиться критично і вважає її продиктованою бажанням уникнути відповідальності за скоєне.
За загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення, встановленими ст. 33 КУпАП стягнення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України (ч. 1ст. 33 КУпАП). При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Враховуючи, що санкція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п.5 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33-35, 130, 221, 245, 276-280, 283-287 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Малихіна