Справа № 206/6682/18
Провадження № 3/206/64/19
26.02.2019року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Бубісь А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою:вул. Вознюка, 1а/23, м.Дніпро, за ст. 173 КУпАП, -
за участю:
правопорушника - ОСОБА_1
27.11.2018 року приблизно о 13 годині 45 хвилин за адресою: м.Дніпро, вул.Космонавта Волкова, 15, на вулиці, громадянин ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність заст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши адміністративний матеріал, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії АА №303859 від 27.11.2018 року, суд у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Пленум Верховного Суду України у своїйПостанові "Просудову практикуу справахпро хуліганство"від 22 грудня 2006 року №10 узагальнив судову практику щодо розгляду, зокрема, адміністративних справ про хуліганство, і дійшов наступних висновків. Своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих.
З протоколу про адміністративне правопорушення та показів ОСОБА_1 випливає те, що останній вчинив саме дрібне хуліганство.
Суд прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В рішенні Європейського Суду з прав людини "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року наголошено на тому, що, як зазначено у Кодексі України про адміністративні правопорушеннята у подальших роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду України, адміністративні правопорушення (тобто незначні правопорушення за законодавством України) караються арештом лише у виключних випадках (див. пункти 16 та 18), тобто адміністративне стягнення повинно бути пропорційним переслідуваній меті.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особу порушника, відсутність даних про трудову зайнятість (офіційну), те що ОСОБА_1 не має заробітку, а тому не має можливості сплатити штраф та всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, оскільки застосування такого виду стягнення буде обґрунтованим та достатнім для виправлення правопорушника.
Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 384,20 грн., підлягає стягненню із ОСОБА_1
Керуючись ст.ст.173, 252, 283,284 КпАП України,суд-
Визнати винним ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 1 (одну) добу.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотри) грн. 20 (двадцять) коп.
Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В.Поштаренко