Справа № 755/13125/18
Провадження №2/755/2358/19
"26" лютого 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відновлення становища шляхом скасування державної реєстрації права власності, -
03 вересня 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відновлення становища шляхом скасування державної реєстрації права власності та 05 вересня 2018 року була передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про забезпечення позову.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 визнана не поданою та повернута позивачу.
08 жовтня 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подана апеляційна скарга на ухвалу суду від 18 вересня 2018 року та 12 листопада 2018 року - апеляційна скарга на ухвалу суду від 12 жовтня 2018 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 18 вересня 2018 року залишена без змін, а постановою від 06 лютого 2019 року - ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
13 лютого 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва з Київського апеляційного суду повернулися матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відновлення становища шляхом скасування державної реєстрації права власності.
Відповідно до п. 7.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженими особами апарату Дніпровського районного суду м. Києва, відповідальними за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Підпунктом п'ять пункту 7.4 Засад визначено, що не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження, що надійшли: у день відсутності судді на робочому місці - за наявності у табелі обліку робочого часу щодо нього відомостей про підстави відсутності на роботі (із нез'ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронних органів, військових комісаріатів, за листком тимчасової непрацездатності, за наказом про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), підтверджених первинними документами.
Згідно п. 7.55 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року, судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу у разі, якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанцій не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у Розділі VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16.
В порушення вищевказаних пунктів Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року, та відповідно в порушення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16, враховуючи перебування раніше визначеного судді, ОСОБА_6 , в стані тимчасової непрацездатності, що тривало з 04 січня 2019 року, повторний автоматизований розподіл даної судової справи здійснений не був.
При цьому, 25 лютого 2019 року складений протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, та 26 лютого 2019 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відновлення становища шляхом скасування державної реєстрації права власності, передана в провадження судді Катющенко В.П.
Відповідно до ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є завданням суду (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України, на засадах верховенства права.
За приписами ст. 9 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб (ч. 2 ст. 8 Закону).
Положеннями ст. 15 Закону унормовано, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати право суддя або брати участь у розгляді судових справ. Несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи та в розподіл справ між суддями має наслідком відповідальність, встановлену законом. Автоматизована система не застосовується для визначення судді (складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально) для розгляду конкретної справи виключно в разі настання обставин, які об'єктивно унеможливили її функціонування та тривають понад п'ять робочих днів. Особливості розподілу судових справ у таких випадках визначаються Положенням про Єдину судову інформаційну (автоматизовану) систему.
Визначення складу суду відбувається відповідно до вимог ЦПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від від 12.04.2018 р. №16.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Згідно п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об'єктивного рішення суду.
У рішенні від 09.11.2006 року по справі «Білуха проти України» Європейський Суд з прав людини вказав, що у відповідності зі сталою практикою названого суду наявність неупередженості відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинно визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Щодо суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надані докази протилежного (справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), Пункт 43).
Згідно об'єктивного критерію, серед інших аспектів, необхідно визначити, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його неупередженості (справа «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, пп . 27 28 і 30, справа «Ветштайн проти Швейцарії» (Веттштайн v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, 2000., ЄСПЛ XII). У кожній окремій справі необхідно з'ясувати, чи мають відносини, що розглядаються, таку природу і ступінь, які свідчать про небезсторонність суду (справа «Пуллара проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Таким чином, наявність неупередженості визначається фактором, що полягає у забезпеченні таких умов, при яких були б неможливі сумніви у неупередженості суду. І такі умови, крім іншого, невід'ємно пов'язані з дотриманням порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи (ст. 33 ЦПК України).
У даному випадку справа за позовом ОСОБА_1 передана в провадження судді Катющенко ВІ.П. 26 лютого 2019 року на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду. В той же час, справа підлягає повторному автоматизованому розподілу 13 лютого 2019 року, у зв'язку з неможливістю її передання раніше визначеному складу суду з підстав зазначених у Розділі VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16 та відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року.
Запровадження правил про автоматизований розподіл справ було спрямоване на забезпечення неупередженості судового розгляду і його недотримання є порушенням принципу випадковості розподілу судової справи та за певних обставин може вказувати на упередженість судді.
Метою запровадження автоматизованого розподілу справ є забезпечення неупередженого їх розгляду. Отже, автоматизований розподіл є гарантією людини на справедливий суд. Автоматизований розподіл діє, насамперед, в інтересах людини.
Враховуючи те, що в даному випадку розподіл судової справи відбувся всупереч вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16 та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року, вважаю за необхідне, в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 258-260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Стрельченко Олени Володимирівни, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відновлення становища шляхом скасування державної реєстрації права власності.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: