Справа № 755/19603/18
1-кс/755/1512/19
Ухвала
"25" лютого 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Бортничі, Київської області, неодруженого, з вищою освітою, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 25.06.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
25.02.2019 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12018100040011483 від 16.12.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він на цей час підозрюється, а саме у вчиненні злочину середньої тяжкості за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років позбавлення, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення в якому він на цей час підозрюється може впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Враховуючи те, що в ході проведення особистого обшуку були залучені поняті та підозрюваному надані копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних на думку сторони обвинувачення підозрюваний може незаконно впливати на зазначених свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду; п. 4 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу може впливати на строки проведення досудового розслідування; п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення адже перебуваючи на іспитовому терміні останній вчинив аналогічне кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотиків.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання, посилався на необґрунтованість ризиків.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
25.02.2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.
Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку від 16.12.2018 року, висновком експерта №11-2/71 від 15.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 17.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 17.12.2018 року, протоколом допиту підозрюваного від 25.02.2019 року.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінального правопорушення, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).
Підозрюваний ОСОБА_4 запевнив слідчого суддю, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з'являтись за першим викликом до слідчого.
Таким чином, на час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , за яким характеризується формально позитивно, є інвалідом ІІІ групи, має певні захворювання, раніше судимий вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 03.05.2018 року за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, поряд з цим відповідно листа начальника Дніпровського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 від 18.01.2019 року, на обліку перебуває з 25.06.2018 року, має одне застереження, у виді письмового попередження за неявку для проведення реєстрації, в подальшому порушень не допускав, а отже прокурором не доведено, що застосування на даний час більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення.
Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває з 16.12.2018 року, в судовому засіданні не надано доказів того, що підозрюваний ОСОБА_4 переховувався від органу досудового розслідування за цей період, окрім цього не доведено прокурором, що процесуальні та слідчі дії, які плануються, вимагають такий ступінь втручання, як застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, у зв'язку з чим клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Саме домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 309 КПК України,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;
Строк дії ухвали визначити до 25 квітня 2019 року, включно, але не більше строку досудового розслідування.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9