Справа № 755/7681/18
1кп/755/1024/18
"30" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, перебуваючого у цивільному шлюбі, працюючого неофіційно, з неповною вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 28.12.2002 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 141 КК України (1960 р.), ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Апеляційного суду м. Києва від 16.04.2003 року вирок змінений - ч. 2 ст. 296 КК України перекваліфікована на ч. 1 ст. 296 КК України, 05.12.2006 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
05.12.2007 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі;
19.10.2011 року Сокальським районним судом Львівської області за ст. ст. 391, 71 КК України до покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі, 04.07.2012 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
26.08.2015 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки;
02.07.2017 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ч. 4 ст. 84 КК України звільнений від покарання, призначеного цим вироком у виді 5 років позбавлення волі, як особа яка після вчинення злочину захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання;
28.03.2018 Київською місцевою прокуратурою № 9 в порядку ст. 291 КПК України направлено до Солом'янського районного суду м. Києва суду обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Грузії. м. Кутаісі, грузина, громадянина Грузії, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей 2014 р.н. та 2017 р.н., з середньою освітою, працюючого водієм таксі у ПП « ОСОБА_5 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , 01.11.2014 року повідомлений про підозру Київською місцевою прокуратурою № 8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3. ст. 185 КК України; 22.02.2017 року Київською місцевою прокуратурою № 9, у порядку ст. 291 КПК України, направлено до Солом'янського районного суду м. Києва суду обвинувальний акт за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
перекладача ОСОБА_9 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 вересня 2018 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, розгляд провадження не закінчено, обвинувачені можуть переховуватися від суду, ними вчинено тяжкий злочин, можуть незаконно впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
Інші учасники кримінального провадження заперечували щодо продовження обвинуваченим строку тримання під вартою.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 185 КК України.
Вирішуючи питання про обрання чи продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються дані про особу обвинувачених, зокрема, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. Обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово засуджувався за злочини проти власності, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва також знаходиться кримінальне провадження, що може свідчити, що останні схильні до скоєння нових кримінальних правопорушень, можуть ухилятися від суду, не всі докази, передбачені ст. 84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту, у цей період, досліджені, тому з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
У даному кримінальному провадженні, строк тримання обвинувачених під вартою не виходить за межі, визначені КПК України, є необхідною мірою в ньому з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду, приходить до висновку про продовження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 369 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців - до 30 грудня 2018 року включно.
Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців - до 30 грудня 2018 року включно.
Визначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заставу у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень, яка може бути внесена як самими обвинуваченими, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачених, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченим, що у разі порушення ними обов'язків, покладених на них у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: