№ 755/25547/14-к
№1-кп/755/1164/18
"25" вересня 2018 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження № 12014100040005732 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, працюючого, перебуваючого у цивільному шлюбі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12014100040005732 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 липня 2018 року відносно ОСОБА_3 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком не більше двох місяців - до 30 вересня 2018 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У судовому засіданні прокурор зазначив про доцільність продовження ОСОБА_3 строку обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, розгляд провадження не закінчено, свідки не допитані кримінальне правопорушення є тяжким, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки перебував у розшуку, може впливати на свідків, порушив умови попереднього запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник та обвинувачений ОСОБА_3 заперечили щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити йому запобіжний захід, на такий, що не пов'язаний з тримання під вартою - домашній арешт, зокрема, захисник зазначив, що прокурором не доведене ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступного.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про обрання чи продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються дані про особу ОСОБА_3 на цей час не допитані свідки у даному кримінальному провадженні, останній обвинувачується серед іншого у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання до десяти років позбавлення волі, тому з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини, регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
У даному кримінальному провадженні, строк тримання обвинуваченого під вартою не виходить за межі, визначені КПК України, є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 199, 331, 369 КПК України, суд, -
Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком не більше двох місяців, тобто до 25 листопада 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя