Справа № 554/253/19
Дата документу 26.02.2019
Справа № 554/253/19
Провадження № 1кп/554/175/2019
Іменем України
26 лютого 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 кримінальне провадження № 42018170690000068 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, вдівця, пенсіонера, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Обвинувачений ОСОБА_4 , являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи військову службу в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, достовірно знаючи, що він являється військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , 1 липня 2018 року самовільно залишив вказану військову частину, яка дислокувалась у АДРЕСА_2 , в подальшому обов'язків військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд і лише 21 листопада 2018 року прибув до військової прокуратури Полтавського гарнізону та повідомив про скоєний злочин.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 4 ст. 407 КК України, оскільки він, будучи військовослужбовцем, в умовах особливого періоду вчинив самовільне залишення військової частини.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати.
Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив злочин та притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаявся в цьому, характеристику його особи, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, мотиви вчинення злочину, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність тих, що його обтяжують, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що обвинувачений, на переконання суду, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому і своєю поведінкою сприяв розкриттю злочину, запевнив суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов'язків відповідно до статті 76 КК України.
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений, процесуальних витрат і речових доказів по матеріалах кримінального провадження немає.
Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
СуддяОСОБА_1